Псэм ипэ напэ сочинение на кабардинском

Обновлено: 11.03.2023

Езыгъ. -Дэтхэнэ зылъэпкъми и1эщ зы махуэ хэха и ф1ым щыгуф1ык1ыу,и ехъул1эныгъэхэр и1эту. А махуэм лъэпкъым и нэхъыжьи и нэхъыщ1и гуф1эу щызэхохьэ. Адыгэ лъэпкъми ди1эщ апхуэдэ зы махуэшхуэ. фок1адэм и 20 –р Адыгэм и махуэщ. Адыгэм и махуэр махуэ щыхъунур я нэхъыжьхэр я жьант1эу гуф1эгъуэр я1этмэщ.

Махуэшхуэр фок1адэм и 20-р адыгэм махуэшхуэу ягъэлъэп1эныр щ1ытраухуам щхьэусыгъуэ и1эщ.

-Ди адэжьхэм гъавэр къехьэл1эжын яуха нэужьт тхьэлъэ1ушхуэ ящ1у щыщытар. Илъэсыр къызэрехъул1энур ямыщ1эу джэгу яублэу щытакъым.Хуабэр блэк1ауэ,щ1ы1эр къэмысауэ,гъавэм и ныкъуэр кърахьэл1эжарэ, и ныкъуэр губгъуэ илъу,къызыхахынри я1эу гушхуэныр и чэзууэ къалъытэрти ,я хьэгъуэл1ыгъуэхэри абдежт къыщыдахыр.

Къыщынэмыщ1ауэ ,адыгэхэм я махуэр балигъэхэм я закъуэтэкъым зытещ1ыхьар. Абы 1эмал имы1эу хэтын хуейхэм ящыщщ сабийхэр А псор къалъытэри, гъэмахуэ мазэхэр блэк1ауэ, зызыгъэпсэхуахэри къек1уэл1эжауэ, къаруущ1эрэ мурадыщ1эрэ я1эу сабийри балигъри зэрызэхуэсыжыр къалъытэри фок1адэм и 20-р адыгэм и махуэу ягъэлъэп1эныр къалъытащи, ди нэхъыжьхэм дахуэхъуахъуэрэ ди нэхъыщ1эхэр щапхъэу едгъэлъагъуэу, куэдрэ псэун лъэпкъ тхьэм дищ1.

Махуэф1к1э Тхьэр зыхуэупсэм насыпым и бжэр зэ1уех,1уэхуф1,1уэху щхьэпэ щаублэм пэублэ псалъэр хъуэхъум и жьант1эщи,хъуэхъуф1 зылъысын Тхьэм фищ1!
Уафэр къабзэу,щхъуант1эу
щ1ылъэр псомк1и гуак1уэу
мы дунейм тет макъхэр
ц1ыхухэм я щ1эщыгъуэу
къуалэбзу уэрэдхэр
ди щ1ылъэм итыну
дунеишхуэм и ц1ыхубэм
псалъэмакъыу къа1урык1ым
дыгъэ нур хэлъыну
нэмыплъ ц1ыхубэм зрамыту
гужьгъэжьгъхэр яку дэмылъу
хабзэр я1этрэ лъэпкъым къуэтхэу,
нэмыс ящ1рэ я щ1ыхьыр ину.

дэ абык1э дохъуахъуэ!

Езыгъэк1уэк1ым -Ц1ыху гъэсэныр сыт щыгъуи адыгэхэм 1уэхушхуэу, щ1ыхь зыпылъ 1уэхуу, ялъытэр. Дэ ди къалэнщ лъэпкъым къыхэхъуэ дэтхэнэ сабийми ц1ыху нэс къыхэтщ1ык1ыну. Ц1ыхум гъащ1эм щиубыдыну увып1эр елъытащ абы игъуэта гъэсэныгъэм.

Адыгагъэ, ц1ыхугъэ, адыгэ напэ, ек1у, емык1у жыхуэт1эхэр ф1ыуэ зэхащ1ык1ыу, я щхьэм пщ1э хуащ1ыжыфрэ загъэлъэп1эфу, я адэ-анэм, я лъэпкъым хуагъэфащэ хъунумрэ мыхъунумрэ зэхагъэк1ыфу ди сабийхэр къэгъэтэджыныр адэ-анэхэми, егъэджак1уэхэми – дэтхэнэ балигъми ди къалэн нэхъыщхьэщ.

Адыгэ хабзэм къызэщ1иубыдэ дэтхэнэ зы 1уэхугъуэми езым и лъабжьэ, и къежьап1э и1эжщ. Адыгэ хабзэр къызэрыгуэк1 1уэху ц1ык1укъым.

Хабзэращ ц1ыхум хьэл-щэн дахэ хэзылъхьар ,

Уэ зыращ ц1ыхум лъэпкъ и напэ зыф1ищар.

Хабзэращ лъэпкъым и жьэгупащхьэр зыгъэблар,

Нэхъыжьыф1хэм я 1ущагъ мык1уэщ1ыр зыхъумар.

Хабзэращ дадэр гъуазэ дахэу зрик1уар,

А зыращ щ1алэм дамэ лъэщу къыхихар,

Хабзэращ пщащэр ди утыкум къизышар,

Уэрщ, уэращ лъэпкъым уэрэд гуапэ щ1ыхишар.

Хабзэращ пасэм и фэеплъу къигъэнар

Хабзэращ нобэ нэмыс ди1эр къэзыхьар,

Уэ зыращ, Хабзэ, ди къэк1уэнур зыпытщ1ар,

Уэрщ, уэращ лъэпкъым и нэмысыр зы1этар.

Ижь –ижьыж лъандэрэ ди щ1ып1эм къихьа дэтхэнэ зыри и дахагъым дехьэх,ар япэу щалъагъум пщ1ыхьэп1э дахэм хуэдэу къащохъу ик1и щ1охъуэпс щахьын мыбы гъащ1эр.

Езыгъ.- Ди хабзэм и фащэ нэхъыф1, нэхъапэ дыдэхэм ящыщщ адыгагъэмрэ адыгэ нэмысымрэ 1ыгъыныр, гъэзэщ1эныр.Адыгэр япэк1э к1уэ Нэхъыжь зэи к1элъыджэркъым. Ат1э лъэщ1охьэ, и сэмэгурабгъур зрагъэгъуэт, ф1эхъус ирахри, ит1анэщ щеупщ1ыр.

Нэхъыжь зымыгъэлъап1эр щхьэ лъап1э ихуэкъым,же1эр адыгэм.Мы псалъэжь 1ущым щ1элъыр аращи,нэхъыжьым пщ1э хуэзымыщ1ым адыгэхэм зэи фэ ираплъу щытакъым.

Нэхъыжь блэк1ым ,сыкъоувы1э,

Зэпызупщ1ыркъым и гъуэгу,

Ар блэк1ыхук1э гъуэгу симы1э,

Хабзэм хъурэ удэджэгу.

Дади Нани я т1ысып1э

Жьант1эм сык1уэу сымыт1ыс.

Симыт1ысхьэ я гъуэлъып1э,

Яхузощ1ри пщ1э, нэмыс.

Лъэпкъым щхьэузыхь сыхухъуи!

Ц1ыху узыщ1ыр хабзэращ.

Сощ1э ф1ыуэ ,жьы сыщыхъуи,

Згъуэтыжыныр нобэ сщ1арщ.

Ц1ыхур ц1ыхум зэхищ1ык1ым

Псоми дощ1эр – ар ц1ыхугъэщ,

Адыгагъэр – ар дахагъэщ,

Адыгагъэр – ар къабзагъэщ.

Адыгагъэр – ар пэжыгъэщ,

Адыгагъэр ди адыгэм

Адыгэпсэм ар и фащэщ,

Адыгэбзэм ар и щэнщ.

Нэхъыжьыф1хэу дади, нани ,

Гуащи, щауи, пщащэ ц1ык1уи –

Псори, псори зыгъэдахэр,

Я гуф1эгъуэхэр къэзы1этыр,

Я гугъехьыр зыгъэпсынщ1эр,

Я ц1ыху щ1ык1эу – адыгагъэрщ.

1эдэбагъщ, 1эсагъэщ, л1ыгъэщ.

Адыгагъэр – ар къарущ.

Адыгагъэр – ар ф1эл1ык1щ.

Адыгагъэр адыгэм и фэщ,

Адыгагъэр адыгэм ипкъщ,

Псэри, бзэри адыгагъэщ зейр,

Адыгагъэр адэм и псэщ…

Псэр хэк1ыжмэ ,къэнэжыр сыт.

Адыгэ хабзэр нэмысым, ц1ыхугъэм, л1ыгъэм, пэжыгъэм, ныбжьэгъугъэм , хьэщ1эм пщ1э хуэщ1ыным къыгуэх имы1эу епхащ. Ик1и а лъэп1эныгъэхэр ди лъэпкъым куэд щ1ауэ къыдогъуэгурык1уэ .Ар ди гъащ1эм и набдзэщ, ди гъащ1эм и купщ1эщ.

-Адыгагъэ,адыгэ хабзэ,нэмыс, дэтхэнэми пщ1э хуищ1у щытын хуейщ езым къыдалъхуа бзэм, и анэбзэм.Сыту жып1эмэ,бзэм и псалъэ дэтхэнэми хэпщауэ щытщ гур зыгъэгуф1э,дахагъэ 1уэхугъуэхэр уэзыгъэлэжь, ф1ым укъыхуезыджэ налъэхэр. Бзэм къаруушхуэ и1эщ щ1эблэм и гъэсэныгъэм и лъэныкъуэк1э.

Адыгэ къафэ, адыгэ къафэ

Адыгэм псэ и1эм и1эр уэращ.

Уэ уи макъамэ дуней гъэдахэм

Щ1эдэ1ум и псэм зэуэ зехъуэж.

-Адыгэ хабзэм хохьэ, адыгэ къафэри. Тэмэму, нэмыс пхэлъу утыку уитыныр.

Лъэпкъ къафэхэр мыхьэнэшхуэ зи1э къэхъукъащ1эщ.Адыгэ къафэ!Ар лъыр зыгъэжанщ,ц1ыхур зыгъэдахэщ,хьэл-щэн дахэр , ди лъэпкъым и 1эдэбагъыр,и щэныф1агъыр на1уэ къэзыщ1щ.

Езыгъ. — Ц1ыхур зэрыц1ыхур ищ1эжын щхьэк1э и хабзэм, и напэм, и лъэпкъым егупсысын хуейщ, и адэ-анэр игъэпэжу, абы яхуэфащэу, Нэхъыжьым пщ1э хуащ1у дунейм тетын хуейщ.

— Ди зэ1ущ1эр и к1эм ноблагъэ.Дэтхэнэ зы 1уэхугъуэми лъабжьэ хуэхъуам хъуэхъу хужа1эж. Дэри ди гуапэу, гуми псэми къабгъэдэк1ыу дыхуейщ нобэ кърихьэл1а псоми хъуэхъук1э зыфхуэдгъэзэну.

Нажмите, чтобы узнать подробности

Мастер-класс для учащихся 11 класса. Целью являлось выяснить знания учащихся по данной теме.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ

Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)

Мастер-классым и темэр:

Мастер-классым и мурадхэр: 1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын; 2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн; 3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын; 4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

Мастер-классым и мурадхэр:

1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;

2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн;

3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;

4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

- Псэ къабзэ -Псы къабзэ -Пэж къабзэ - Напэ къабзэ - Уафэ къабзэ - Жьы къабзэ -Тетрадь напэ

— Псэ къабзэ

-Псы къабзэ

-Пэж къабзэ

— Напэ къабзэ

— Уафэ къабзэ

— Жьы къабзэ

-Тетрадь напэ

Урокым и эпиграфыр: Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр, Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр. Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр, Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ. Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ, Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ. ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр, МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Урокым и эпиграфыр:

Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,

Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр.

Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,

Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ.

Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ,

Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ.

ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр,

МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр Нурыр къыщхьэщех, ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу ЛIым и хьэдэр дах. Напэ къабзэм и къабзагъэр Дыгъэ бзийм хыхьащ. Анэ псоми я быдзышэм Бынхэм хухалъхьащ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр

Нурыр къыщхьэщех,

ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу

ЛIым и хьэдэр дах.

Напэ къабзэм и къабзагъэр

Дыгъэ бзийм хыхьащ.

Анэ псоми я быдзышэм

Бынхэм хухалъхьащ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

Бзэм зегъэужьын:

Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,

къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу.

Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью , Ни днем, ни ночью, никогда!

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью , Ни днем, ни ночью, никогда!

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, - жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей - Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм. Елгъэр Кашиф .

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, — жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей — Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм. Елгъэр Кашиф .

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей. К1уащ Бет1ал.

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей. К1уащ Бет1ал.

« Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ

(Жылэтеж Сэлэдин)

Нажмите, чтобы узнать подробности

Урокым къыщыгъэсэбэпыпхъэхэр: Нало Заур теухуа гъэлъэгъуэныгъэхэр(выставкэ),усак1уэм папщ1э гъэхьэзыра видео теплъэгъуэр,презентацэхэр,псалъалъэхэр,тест лэжьыгъэхэр,сурэтк1э зэрылэжьэну 1эмэпсымэхэр.

Урокыр зэрек1уэк1ынур.

1. Пэублэ ,урокым хуэзыгъэуш дакъикъэхэр.

Егъэдж. Махуэф1к1э нобэ сыфхуоусэ,ц1ык1ухэ!Ди дерсым сыхуейт ирищ1эддзэну мы видео пычыгъуэмк1э.(Нало Заур теухуауэ Москва щрагъэк1уэк1а пшыхьым и зы пычыгъуэ доплъ).

Иджы сыхуейт къызжеф1эну-хэт ди псалъэмакъыр зыхуэгъэпсар нобэ?

Еджак1уэхэм упщ1эм и жэуапыр къа1уатэ.

Егъэджак1уэ:Пэж дыдэщ.Мы пычыгъуэм зытепсэлъыхьыр лъэпкъ литературэм зи гуащ1эр щхьэузыхь хуэзыщ1а,ц1ыхупсэм ехуэбыл1э тхыгъэ купщ1аф1эхэр зи къалэмыпэм къыщ1эк1а,псоми ф1ыуэ ялъагъу Нало Заурщ.

2.Унэ лэжьыгъэр къэпщытэжын

Нало Заур и 1эдакъэщ1эк1ыу дэ дызэджахэм сыт хуэдэ тхыгъэр ящыщ?-мы упщ1эр хэзышэ дощ1 унэ лэжьыгъэр къэпщытэжыным.Адэк1э едджак1уэхэр къыдопщытэж.

1) Упщ1эхэмк1э гъэлэжьэн

Егъэдж.

Доскам псори доплъ.

Доскам Нало Заур и сурэтыр ф1элъщ, итщ:

-Сытк1э пыщ1а мы илъэс бжыгъэхэр Нало Заур и гъащ1эм?

1. 1928гъ. 4. 1954гъ.

2. 1948гъ. 5. 1956гъ.

3. 1952гъ 6. 1959гъ.

1928гъ – Старэ Урыху къуажэм къыщалъхуащ.

1948гъ – къуажэ еджап1эр ф1ы дыдэу къеух, Къэбэрдей – Балъкъэр пединститутым адыгэбзэмрэ литературэмрэ и отделенэм щ1от1ысхьэ.

1952гъ – пединститутыр къеух, институтым егъэджак1уэу лэжьэн щ1едзэ.

1954гъ – Къэбэрдей – Балъкъэр щ1эныгъэ – къэхутак1уэ институтым щылэжьэн щ1едзэ ик1и, нобэр къыздэсым, Нало Заур абы щолажьэ.

1955гъ – къыщыщ1эдзауэ дунейм къытохьэ Налом и тхыгъэхэр, сабийхэм папщ1э усэхэр, рассказхэр, новеллэхэр.

Балладэ-тхыдэм е таурыхъым къыхаха сюжетым тету строфаурэ тха усыгъэ мыин.

Строфа-усэм и 1ыхьэ,часть стиха.

Усэ-усак1уэхэм зэгъэк1уауэ псалъэк1э зэхалъхьа тхыгъэ мыин.

Усак1уэ-усэ зэхэзылъхьэ ц1ыху.

Усэн-слагать,сочинять.

Зытепсэлъыхьым и щытык1эр зэхэщ1эгъуэу, нэгум къыщ1агъэхьэу, къа1уэтэж щхьэк1э, ар нэгъуэщ1 зыгуэрым ирагъэщхьу, ирагъапщэу къыщыжа1эм деж зэгъэпщэныгъэк1э йоджэ.

Егъэдж. Дэтхэнэ зы усэ едзыгъуэми фыкъеджурэ къыжыф1эт. Усак1уэм удым и шыфэл1ыфэр къыщигъэлагъуэк1э сыт хуэдэ художественнэ 1эмал къигъэсэбэпми.

— Сыт хуэдэ пщ1э хуищ1рэ усак1уэм ц1ыху напэм? Фэ сыт хуэдэ щытык1э хуви1э ц1ыху напэм?(Дэтхэнэ зы усэ едзыгъуэми усак1уэм къыщегъэсэбэп зэгъэпщэныгъэхэр,егъэлеиныгъэхэр.Усак1уэм напэм нэхърэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ди пащхьэ псалъэк1э кърелъхьэ.Ц1ыхум псори ф1эк1уэд хъунущ,ауэ напэр зыф1эк1уэдам ф1ок1уэдыр гъащ1э дахэр,дыгъэпс гуапэр,ц1ыхум и пщ1эр.

3.Темэщ1эр егъэджын.

Макъамэ гуапэ къоуэ.

2) Упщ1эхэр гъэувын,абыхэмк1э ещанэ 1ыхьэр зэпкърыхын.

Ет1уанэ илъэсым удыр къэк1уащ л1ыжьым и напэр ихьыну.

-Напэм и п1эк1э удым ихьар сыт?

Удым напэр л1ым къыщримытым сыт хуэдэ 1эмал удыр зыхуэк1уэр?

Сыт усак1уэм л1ымрэ удымрэ я образхэмк1э дигъалъэгъуну зыхуеяр?

Ц1ыхугъэр, ц1ыху напэр псом ящхьэу зэрыщытыр дауэ къигъэлъэгъуэфа усак1уэм?

— Ц1ыхугъэмрэ напэмрэ псом нэхърэ нэхъ лъап1эу зэрыщытыр Нало Заур къыдигъэлъэгъуащ л1ым и напэм и п1эк1э и гурыгъугурыщ1эхэр къызэри1уатэ и бзэр, дунейм и дахагъэр зэрилъагъу и нэр, уеблэмэ, и псэ дыдэри удым зэрыритымк1э. И бзэм, и нэм, и псэм нэхърэ нэхъ лъап1эу къилъытащ абы и ук1ытэмрэ и напэмрэ.

Ижь – ижьыж лъандэрэ адыгэм псом япэ иригъэщу щытащ и напэр, и ц1ыхугъэр. Адыгэхэм пщ1э хуащ1ырт напэ зи1э, ц1ыхугъэ зыбгъэдэлъ ц1ыхухэм. Нэмыплъ иратырт зи напэпэри зи ук1ытэри 1эщ1ыб зыщ1а ц1ыхухэм. Абы и щыхьэтуи ди бзэм псалъэжь куэд къыхэнащ. Фэ фщ1эуэ п1эрэ ц1ык1ухэ, апхуэдэ псалъэжь.(слайдым тет псалъэжьхэр еджак1уэхэм я пащхьэ идолъхьэ)

— Псэр ящэри напэ къащэху.

— Нэмыс зи1эм насып и1эщ.

-Ук1ытэр щагъуэтым бжэкъуагъым къуэсащ.

— Напищэ нэхърэ зы напэ.

-Ук1ытэ зимы1эм ц1ыхугъи и1энкъым.

Балладэр Щоджэнц1ык1у Алий и фэеплъу зэрыщытар дощ1э. Хэт жи1эн сыту п1эрэ усак1уэм мы тхыгъэр Щоджэнц1ык1у Алий фэеплъ щ1ыхуищ1ар?

И дуней тетык1амк1и, и къигъэнахэмк1и къилэжьыжащ Щоджэнц1ык1у Алий апхуэдэ тхыгъэ гъуэзэджэ, нэгъуэщ1 куэди фэеплъ хуащ1ыныр.

Сыхуейт удым и теплъэр зы еджак1уэм ищ1ыну,адрейм напэ,ук1ытэ,л1ыгъэ псалъэхэр тегъэщ1ап1э зыхуэхъун теплъэгъуэ.

4.Егъэбыдыл1эн

Балладэм и ещанэ 1ыхьэм еджак1уит1-щы къегъэджэн,еджак1уит1ым тест лэжьыгъэхэр егъэщ1ыжын:

Тхыгъэм и ещанэ 1ыхьэр:

Гъатхэ пасэщ ещанэгъэр,

Пц1ащхъуэр уэгум щос.

Л1ыжьыр дэлъу гъатхэ дыгъэм

Удыр занщ1эу къос.

Блэм и щ1ыфэу,уд 1э гъурыр

Л1ыжьым ще1усам,

Щылъэтащ ар щтэ1эщтаблэу

Ещхьу блэ зэуам.

«Сувы1энкъым,-же1э удым,-

Сымыхьау уи напэр;

Зэф1эк1ынущ ар тынш дыдэу,

Що1усам си 1эпэр.

Уи ук1ытэр сэ къызэптым,

Уи яужь сок1ыж.

Уи ни уи бзи уи ук1ытэм

Пэк1уэу узотыж.

Ц1ыхум напэр зэран хуохъур,

Насыпыншэ ещ1.

Ц1ыхум напэр игъэлъап1эм,

«Хьэуэ!-же1эр л1ыжьым игук1э,

Зыми димыхьэх:

-Сэ схуэщэнкъым си ук1ытэр,

«Ауэ щыхъук1э,-же1эр удым,-

Телъхьэ ин пхузощ1:

Дунеишхуэм ф1ыгъуэу телъыр

«Хьэуэ!-же1э л1ыжьым игук1э,-

Ухэмыт а псом,

Ук1ытэншэу упсэу нэхърэ

«Армэ хъункъэ,-же1эр удым,-

Уи псэр къыхызох.

Уи ук1ытэр уигу пымык1ым,

Нэпсу нэм къыщ1ок1.

Асыхьэтым щ1оху и лъакъуэр,

Хуэму и псэр хок1.

Тест упщ1эхэр:

1. Хьэтуей къуажэм къыщалъхуащ…

б) К1ыщокъуэ Алим

в) Щомахуэ Амырхъан

а) Щоджэнц1ык1у Алий

б) Джэдгъэф Борис

4. Цы 1уданэ плъыжьк1э и нэр

Псалъэу жи1эм гур е1ул1эр

Ещхьу хуэш хыхьам.

Мы псалъэхэр зытепсэлъыхьыр…

а) етхуанэ классым;

б) еханэ классым;

Классым щ1эс еджак1уэхэм упщ1э яхуэгъэувын:мы балладэр зытепсэлъыхь 1уэхугъуэр фэ къыфщыщ1амэ,сыт хуэдэ хэк1ып1эт фи1энур?Дунейм фи бзэр бзэрабзэу,нэхэм дахагъэ псори ялъагъуу фытетынут напэр фимы1эжу,хьэмэрэ а дахагъэ псоми фыхуэхейуэ,ауэ фи напэр хужьу фыпсэупхъэт.Жэуап къатахэм ипкъ итк1э еджак1уэхэр гупит1у гуэшын.Апхуэдэ жэуап къызэратам тегъэщ1ауэ я гупсысэхэр утыку кърегъэлъхьэн.

5.Урокыр зыщ1экъуэжын

Егъэдж. -Ц1ык1ухэ,урокыр иризэщ1эткъуэжыну сыхуейт синквейнк1э.Псалъэхэр:напэ,л1ыгъэ,уд

  • Для учеников 1-11 классов и дошкольников
  • Бесплатные сертификаты учителям и участникам

Описание презентации по отдельным слайдам:

Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1э.

Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:
Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1эныгъэ, пщ1э, напэ, къабзагъэ, пэжыгъэ, намыс, гущ1эгъу, гуф1эгъуэ,

Акъыл ц1ыхугъэнапэ

Акъыл Ц1ыхур зэрыгупсысэ, зэрызэхищ1ык1 .

Акъыл
Ц1ыхур зэрыгупсысэ,
зэрызэхищ1ык1 .

Воля — гушхуэныгъэ,хущ1экъуныгъэ,ф1эф1ыныгъэ,хуитыныгъэ.щхьэхуитыныгъэ.

Псалъэжьхэр Адыгэ напэр къэзылъхур –пэжыгъэщ. Напэм и пэ псэр ихуэ. Псэр щ.

Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур
–пэжыгъэщ.
Напэм и пэ псэр ихуэ.
Псэр щэй напэ къщэху.
Напэм техуэр жьэм же1эр.
Напэ зи1эм л1ыгъэхэлъщ.

Напэ-къабзэщ,хужьщ,къо-упщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ,хеящ1э нэхъыщхьэщ.

Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

ЖэуапырСытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщыт.

Жэуапыр
Сытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщытын, гъэгъуныгъэ,ук1ытэ тхэлъын.

Напэ зимы1э ц1ыху. Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

Напэ зимы1э ц1ыху.

Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы х.

Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт
Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы хэмылъу, и гум къыбгъэдэк1ыу.)
Ар – ц1ыху …(захуагъэм и телъхьэщ., дзыхь ебгъэз хъунущ., 1уэху зыпэрыувэм пэжу бгъэдэдтщ. )
Абы и сыт хуэдэ лъэбакъуэри пэжаъэм,захуагъэмтету еч. (егупсысауэ.)
Абы ищ1энукъым 1уэхугъуэ …(щ1эук1ытэн, и щхьэр щ1рихьэхын.абы мылъку е ахъшэ къыпэк1уэну щытми.)
Ар блэк1ынукъым …(ц1ыхум сэбэп хуэхъуфыну ищ1эмэ)
Напэ зи1э ц1ыхум щыуагъэ къы1эщ1эщ1ауэ щытмэ.. (ар щ1огъукэж ), ик1и …. (ироук1ытэж).
Напэр къегъэлъагъуэ…(ц1ыхум и гум илъымрэ и дуней тетык1эмрэ).
Абы ц1ыхур хуеущий… (ф1ым, пэжыгъэм,захуагъэм).
И жагъуэ мэхъу… (мыхъумыщ1агъэ щилъагъум деж).

Рефлексия. Псалъэухар нэгъэсыж. Сэ нобэ къэсщ1ащ… Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ… Гуг.

Рефлексия.
Псалъэухар нэгъэсыж.

Сэ нобэ къэсщ1ащ…
Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ…
Гугъут.…
Сэ къызгуры1уащ, …
Сэ зэхэсщ1ащ, …
Сэ сыдихьэхащ.…
Урокым сэ къызгуригъэ1уащ.…
Сэ сыхуейщ.…

Читайте также:

      

  • Чайковский вальс снежинок сочинение
  •   

  • Принципиальность это сочинение 9 3
  •   

  • Сочинение керпе на татарском 5 класс
  •   

  • Сочинение про данила козловского
  •   

  • Монстр хай школьное сочинение

Слайд 1Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ
Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.


Слайд 2Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ.
(Нало З.)

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)


Слайд 3Мастер-классым и темэр:

«Псэм и пэ- напэ.»

Мастер-классым и темэр: «Псэм и пэ- напэ.»


Слайд 4Мастер-классым и мурадхэр:

1. напэ псалъэм и мыхьэнэр

гъэбелджылын;

2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм

гъэсэныгъэ хэлъхьэн;

3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;

4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

Мастер-классым и мурадхэр:  1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;  2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр


Слайд 5- Псэ къабзэ
-Псы къабзэ
-Пэж къабзэ
— Напэ къабзэ

— Уафэ къабзэ
— Жьы къабзэ
-Тетрадь напэ

- Псэ къабзэ-Псы къабзэ -Пэж къабзэ - Напэ къабзэ - Уафэ къабзэ- Жьы къабзэ  -Тетрадь напэ


Слайд 6Урокым и эпиграфыр:
Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,
Я фIэнэхъ къабзэр,

мазэм хуагъадэр.
Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,
Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ

напэрщ.
Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ,
Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ.
ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр,
МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Урокым и эпиграфыр:Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр.Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,Нэхъ къабзэу сыбжыр


Слайд 7Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
Напэм ипэ псэр ихуэ.
Псэр щэи

напэ къэщэху.
Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
Напэм техуэр жьэм же1эр.
Напэ зиIэм

лIыгъэ хэлъщ.
Напэ зимыIэм сыт епщIэфын!?
Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ.
ЛIэныгъэми лIыгъэ хэлъщ
Е улIын, е улIэн
Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
Е пщIауэ фIым ущымыгугъ.
ИкIута из хъужыркъым

Псалъэжьхэр Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщНапэм ипэ псэр ихуэ.Псэр щэи напэ къэщэху.Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.Напэм техуэр жьэм


Слайд 8-Сэ си напэр , си ук1ытэр
Уэстынкъым, сыл1ам!
СУхуейм сыгъэпщыл1.
С1ихыфыну

сэ си напэр
Дунейм теткъым зыл1.
Напэншэу сыпсэу нэхърэ
нэхъыф1щ

сымыпсэум
1ых ухуейм , мылъкуу си1эр.

-Сэ си напэр , си ук1ытэр Уэстынкъым, сыл1ам!СУхуейм сыгъэпщыл1.С1ихыфыну сэ си напэр Дунейм теткъым зыл1.Напэншэу сыпсэу нэхърэ


Слайд 9ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.


Слайд 10Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр
Нурыр къыщхьэщех,
ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу
ЛIым и

хьэдэр дах.
Напэ къабзэм и къабзагъэр
Дыгъэ бзийм хыхьащ.
Анэ псоми я быдзышэм
Бынхэм

хухалъхьащ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэрНурыр къыщхьэщех,ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэуЛIым и хьэдэр дах.Напэ къабзэм и къабзагъэрДыгъэ бзийм хыхьащ.Анэ псоми


Слайд 11Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
Напэм ипэ псэр ихуэ.
Псэр

щэи напэ къэщэху.
Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
Напэм техуэр жьэм же1эр.
Напэ

зи1эм л1ыгъэ хэлъщ.
Напэ зимы1эм сыт епщ1эфын!?
Напэ зимы1эм дзажэпкъ и1эщ.
Л1эныгъэми л1ыгъэ хэлъщ
Е ул1ын, е ул1эн
Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
Е пщ1ауэ ф1ым ущымыгугъ.
Ик1ута из хъужыркъым

Псалъэжьхэр Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщНапэм ипэ псэр ихуэ.Псэр щэи напэ къэщэху.Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.Напэм техуэр жьэм


Слайд 12Бзэм зегъэужьын:

Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,

къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу.

Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Бзэм зегъэужьын: Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху, къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу. Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу


Слайд 13Какие б ни грозили горести,
И где бы ни ждала

беда,
Не поступайся только совестью,
Ни днем, ни ночью, никогда!

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью, Ни днем,


Слайд 14Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, — жаIэ.
Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей


Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм
Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм.

Елгъэр Кашиф.

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, - жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей - Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу


Слайд 15Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус,
Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей,
Губжьк1э бдзы

уи 1упсыр
Къэнэжынщ уи дей.

К1уащ Бет1ал.

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей.


Слайд 16«Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри

дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ
псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»

«Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»


Слайд 17«…Напэр — лъапIэщ,
Напэр сытми япэщ!…»
(Жылэтеж Сэлэдин)

«…Напэр - лъапIэщ,   Напэр сытми япэщ!...» (Жылэтеж Сэлэдин)


Слайд 18«… Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри
Пумылъыт уэ напэм.
ЛIы хуэдэлIым

псэри гури
Къуитыфынущ япэ!…»

(Жылэтеж Сэлэдин)

«… Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри Пумылъыт уэ напэм.  ЛIы хуэдэлIым      псэри


Слайд 19 Синквейн:
Напэ
къабзэщ,хужьщщ;
къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ;
хеящ1э нэхъыщхьэщ;
Псэм ипэ- напэ.

Синквейн:Напэ къабзэщ,хужьщщ; къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ; хеящ1э нэхъыщхьэщ; Псэм ипэ- напэ.


Слайд 20Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.

Лъэпкъ напэр тезымыхын,
зи

напэр темыкIын цIыху Тхьэм псори дищI!

Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.Лъэпкъ напэр тезымыхын,зи напэр темыкIын цIыху Тхьэм псори дищI!


Обновлено: 10.01.2023

Езыгъ. -Дэтхэнэ зылъэпкъми и1эщ зы махуэ хэха и ф1ым щыгуф1ык1ыу,и ехъул1эныгъэхэр и1эту. А махуэм лъэпкъым и нэхъыжьи и нэхъыщ1и гуф1эу щызэхохьэ. Адыгэ лъэпкъми ди1эщ апхуэдэ зы махуэшхуэ. фок1адэм и 20 –р Адыгэм и махуэщ. Адыгэм и махуэр махуэ щыхъунур я нэхъыжьхэр я жьант1эу гуф1эгъуэр я1этмэщ.

Махуэшхуэр фок1адэм и 20-р адыгэм махуэшхуэу ягъэлъэп1эныр щ1ытраухуам щхьэусыгъуэ и1эщ.

-Ди адэжьхэм гъавэр къехьэл1эжын яуха нэужьт тхьэлъэ1ушхуэ ящ1у щыщытар. Илъэсыр къызэрехъул1энур ямыщ1эу джэгу яублэу щытакъым.Хуабэр блэк1ауэ,щ1ы1эр къэмысауэ,гъавэм и ныкъуэр кърахьэл1эжарэ, и ныкъуэр губгъуэ илъу,къызыхахынри я1эу гушхуэныр и чэзууэ къалъытэрти ,я хьэгъуэл1ыгъуэхэри абдежт къыщыдахыр.

Къыщынэмыщ1ауэ ,адыгэхэм я махуэр балигъэхэм я закъуэтэкъым зытещ1ыхьар. Абы 1эмал имы1эу хэтын хуейхэм ящыщщ сабийхэр А псор къалъытэри, гъэмахуэ мазэхэр блэк1ауэ, зызыгъэпсэхуахэри къек1уэл1эжауэ, къаруущ1эрэ мурадыщ1эрэ я1эу сабийри балигъри зэрызэхуэсыжыр къалъытэри фок1адэм и 20-р адыгэм и махуэу ягъэлъэп1эныр къалъытащи, ди нэхъыжьхэм дахуэхъуахъуэрэ ди нэхъыщ1эхэр щапхъэу едгъэлъагъуэу, куэдрэ псэун лъэпкъ тхьэм дищ1.

Махуэф1к1э Тхьэр зыхуэупсэм насыпым и бжэр зэ1уех,1уэхуф1,1уэху щхьэпэ щаублэм пэублэ псалъэр хъуэхъум и жьант1эщи,хъуэхъуф1 зылъысын Тхьэм фищ1!
Уафэр къабзэу,щхъуант1эу
щ1ылъэр псомк1и гуак1уэу
мы дунейм тет макъхэр
ц1ыхухэм я щ1эщыгъуэу
къуалэбзу уэрэдхэр
ди щ1ылъэм итыну
дунеишхуэм и ц1ыхубэм
псалъэмакъыу къа1урык1ым
дыгъэ нур хэлъыну
нэмыплъ ц1ыхубэм зрамыту
гужьгъэжьгъхэр яку дэмылъу
хабзэр я1этрэ лъэпкъым къуэтхэу,
нэмыс ящ1рэ я щ1ыхьыр ину.

дэ абык1э дохъуахъуэ!

Езыгъэк1уэк1ым -Ц1ыху гъэсэныр сыт щыгъуи адыгэхэм 1уэхушхуэу, щ1ыхь зыпылъ 1уэхуу, ялъытэр. Дэ ди къалэнщ лъэпкъым къыхэхъуэ дэтхэнэ сабийми ц1ыху нэс къыхэтщ1ык1ыну. Ц1ыхум гъащ1эм щиубыдыну увып1эр елъытащ абы игъуэта гъэсэныгъэм.

Адыгагъэ, ц1ыхугъэ, адыгэ напэ, ек1у, емык1у жыхуэт1эхэр ф1ыуэ зэхащ1ык1ыу, я щхьэм пщ1э хуащ1ыжыфрэ загъэлъэп1эфу, я адэ-анэм, я лъэпкъым хуагъэфащэ хъунумрэ мыхъунумрэ зэхагъэк1ыфу ди сабийхэр къэгъэтэджыныр адэ-анэхэми, егъэджак1уэхэми – дэтхэнэ балигъми ди къалэн нэхъыщхьэщ.

Адыгэ хабзэм къызэщ1иубыдэ дэтхэнэ зы 1уэхугъуэми езым и лъабжьэ, и къежьап1э и1эжщ. Адыгэ хабзэр къызэрыгуэк1 1уэху ц1ык1укъым.

Хабзэращ ц1ыхум хьэл-щэн дахэ хэзылъхьар ,

Уэ зыращ ц1ыхум лъэпкъ и напэ зыф1ищар.

Хабзэращ лъэпкъым и жьэгупащхьэр зыгъэблар,

Нэхъыжьыф1хэм я 1ущагъ мык1уэщ1ыр зыхъумар.

Хабзэращ дадэр гъуазэ дахэу зрик1уар,

А зыращ щ1алэм дамэ лъэщу къыхихар,

Хабзэращ пщащэр ди утыкум къизышар,

Уэрщ, уэращ лъэпкъым уэрэд гуапэ щ1ыхишар.

Хабзэращ пасэм и фэеплъу къигъэнар

Хабзэращ нобэ нэмыс ди1эр къэзыхьар,

Уэ зыращ, Хабзэ, ди къэк1уэнур зыпытщ1ар,

Уэрщ, уэращ лъэпкъым и нэмысыр зы1этар.

Ижь –ижьыж лъандэрэ ди щ1ып1эм къихьа дэтхэнэ зыри и дахагъым дехьэх,ар япэу щалъагъум пщ1ыхьэп1э дахэм хуэдэу къащохъу ик1и щ1охъуэпс щахьын мыбы гъащ1эр.

Езыгъ.- Ди хабзэм и фащэ нэхъыф1, нэхъапэ дыдэхэм ящыщщ адыгагъэмрэ адыгэ нэмысымрэ 1ыгъыныр, гъэзэщ1эныр.Адыгэр япэк1э к1уэ Нэхъыжь зэи к1элъыджэркъым. Ат1э лъэщ1охьэ, и сэмэгурабгъур зрагъэгъуэт, ф1эхъус ирахри, ит1анэщ щеупщ1ыр.

Нэхъыжь зымыгъэлъап1эр щхьэ лъап1э ихуэкъым,же1эр адыгэм.Мы псалъэжь 1ущым щ1элъыр аращи,нэхъыжьым пщ1э хуэзымыщ1ым адыгэхэм зэи фэ ираплъу щытакъым.

Нэхъыжь блэк1ым ,сыкъоувы1э,

Зэпызупщ1ыркъым и гъуэгу,

Ар блэк1ыхук1э гъуэгу симы1э,

Хабзэм хъурэ удэджэгу.

Дади Нани я т1ысып1э

Жьант1эм сык1уэу сымыт1ыс.

Симыт1ысхьэ я гъуэлъып1э,

Яхузощ1ри пщ1э, нэмыс.

Лъэпкъым щхьэузыхь сыхухъуи!

Ц1ыху узыщ1ыр хабзэращ.

Сощ1э ф1ыуэ ,жьы сыщыхъуи,

Згъуэтыжыныр нобэ сщ1арщ.

Ц1ыхур ц1ыхум зэхищ1ык1ым

Псоми дощ1эр – ар ц1ыхугъэщ,

Адыгагъэр – ар дахагъэщ,

Адыгагъэр – ар къабзагъэщ.

Адыгагъэр – ар пэжыгъэщ,

Адыгагъэр ди адыгэм

Адыгэпсэм ар и фащэщ,

Адыгэбзэм ар и щэнщ.

Нэхъыжьыф1хэу дади, нани ,

Гуащи, щауи, пщащэ ц1ык1уи –

Псори, псори зыгъэдахэр,

Я гуф1эгъуэхэр къэзы1этыр,

Я гугъехьыр зыгъэпсынщ1эр,

Я ц1ыху щ1ык1эу – адыгагъэрщ.

1эдэбагъщ, 1эсагъэщ, л1ыгъэщ.

Адыгагъэр – ар къарущ.

Адыгагъэр – ар ф1эл1ык1щ.

Адыгагъэр адыгэм и фэщ,

Адыгагъэр адыгэм ипкъщ,

Псэри, бзэри адыгагъэщ зейр,

Адыгагъэр адэм и псэщ…

Псэр хэк1ыжмэ ,къэнэжыр сыт.

Адыгэ хабзэр нэмысым, ц1ыхугъэм, л1ыгъэм, пэжыгъэм, ныбжьэгъугъэм , хьэщ1эм пщ1э хуэщ1ыным къыгуэх имы1эу епхащ. Ик1и а лъэп1эныгъэхэр ди лъэпкъым куэд щ1ауэ къыдогъуэгурык1уэ .Ар ди гъащ1эм и набдзэщ, ди гъащ1эм и купщ1эщ.

-Адыгагъэ,адыгэ хабзэ,нэмыс, дэтхэнэми пщ1э хуищ1у щытын хуейщ езым къыдалъхуа бзэм, и анэбзэм.Сыту жып1эмэ,бзэм и псалъэ дэтхэнэми хэпщауэ щытщ гур зыгъэгуф1э,дахагъэ 1уэхугъуэхэр уэзыгъэлэжь, ф1ым укъыхуезыджэ налъэхэр. Бзэм къаруушхуэ и1эщ щ1эблэм и гъэсэныгъэм и лъэныкъуэк1э.

Адыгэ къафэ, адыгэ къафэ

Адыгэм псэ и1эм и1эр уэращ.

Уэ уи макъамэ дуней гъэдахэм

Щ1эдэ1ум и псэм зэуэ зехъуэж.

-Адыгэ хабзэм хохьэ, адыгэ къафэри. Тэмэму, нэмыс пхэлъу утыку уитыныр.

Лъэпкъ къафэхэр мыхьэнэшхуэ зи1э къэхъукъащ1эщ.Адыгэ къафэ!Ар лъыр зыгъэжанщ,ц1ыхур зыгъэдахэщ,хьэл-щэн дахэр , ди лъэпкъым и 1эдэбагъыр,и щэныф1агъыр на1уэ къэзыщ1щ.

Езыгъ. — Ц1ыхур зэрыц1ыхур ищ1эжын щхьэк1э и хабзэм, и напэм, и лъэпкъым егупсысын хуейщ, и адэ-анэр игъэпэжу, абы яхуэфащэу, Нэхъыжьым пщ1э хуащ1у дунейм тетын хуейщ.

— Ди зэ1ущ1эр и к1эм ноблагъэ.Дэтхэнэ зы 1уэхугъуэми лъабжьэ хуэхъуам хъуэхъу хужа1эж. Дэри ди гуапэу, гуми псэми къабгъэдэк1ыу дыхуейщ нобэ кърихьэл1а псоми хъуэхъук1э зыфхуэдгъэзэну.

Нажмите, чтобы узнать подробности

Мастер-класс для учащихся 11 класса. Целью являлось выяснить знания учащихся по данной теме.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ

Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)

Мастер-классым и темэр:

Мастер-классым и мурадхэр: 1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын; 2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн; 3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын; 4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

Мастер-классым и мурадхэр:

1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;

2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн;

3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;

4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

- Псэ къабзэ -Псы къабзэ -Пэж къабзэ - Напэ къабзэ - Уафэ къабзэ - Жьы къабзэ -Тетрадь напэ

— Псэ къабзэ

-Псы къабзэ

-Пэж къабзэ

— Напэ къабзэ

— Уафэ къабзэ

— Жьы къабзэ

-Тетрадь напэ

Урокым и эпиграфыр: Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр, Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр. Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр, Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ. Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ, Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ. ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр, МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Урокым и эпиграфыр:

Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,

Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр.

Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,

Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ.

Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ,

Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ.

ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр,

МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр Нурыр къыщхьэщех, ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу ЛIым и хьэдэр дах. Напэ къабзэм и къабзагъэр Дыгъэ бзийм хыхьащ. Анэ псоми я быдзышэм Бынхэм хухалъхьащ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр

Нурыр къыщхьэщех,

ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу

ЛIым и хьэдэр дах.

Напэ къабзэм и къабзагъэр

Дыгъэ бзийм хыхьащ.

Анэ псоми я быдзышэм

Бынхэм хухалъхьащ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

Бзэм зегъэужьын:

Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,

къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу.

Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью , Ни днем, ни ночью, никогда!

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью , Ни днем, ни ночью, никогда!

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, - жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей - Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм. Елгъэр Кашиф .

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, — жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей — Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм. Елгъэр Кашиф .

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей. К1уащ Бет1ал.

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей. К1уащ Бет1ал.

« Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ

(Жылэтеж Сэлэдин)

Нажмите, чтобы узнать подробности

Урокым къыщыгъэсэбэпыпхъэхэр: Нало Заур теухуа гъэлъэгъуэныгъэхэр(выставкэ),усак1уэм папщ1э гъэхьэзыра видео теплъэгъуэр,презентацэхэр,псалъалъэхэр,тест лэжьыгъэхэр,сурэтк1э зэрылэжьэну 1эмэпсымэхэр.

Урокыр зэрек1уэк1ынур.

1. Пэублэ ,урокым хуэзыгъэуш дакъикъэхэр.

Егъэдж. Махуэф1к1э нобэ сыфхуоусэ,ц1ык1ухэ!Ди дерсым сыхуейт ирищ1эддзэну мы видео пычыгъуэмк1э.(Нало Заур теухуауэ Москва щрагъэк1уэк1а пшыхьым и зы пычыгъуэ доплъ).

Иджы сыхуейт къызжеф1эну-хэт ди псалъэмакъыр зыхуэгъэпсар нобэ?

Еджак1уэхэм упщ1эм и жэуапыр къа1уатэ.

Егъэджак1уэ:Пэж дыдэщ.Мы пычыгъуэм зытепсэлъыхьыр лъэпкъ литературэм зи гуащ1эр щхьэузыхь хуэзыщ1а,ц1ыхупсэм ехуэбыл1э тхыгъэ купщ1аф1эхэр зи къалэмыпэм къыщ1эк1а,псоми ф1ыуэ ялъагъу Нало Заурщ.

2.Унэ лэжьыгъэр къэпщытэжын

Нало Заур и 1эдакъэщ1эк1ыу дэ дызэджахэм сыт хуэдэ тхыгъэр ящыщ?-мы упщ1эр хэзышэ дощ1 унэ лэжьыгъэр къэпщытэжыным.Адэк1э едджак1уэхэр къыдопщытэж.

1) Упщ1эхэмк1э гъэлэжьэн

Егъэдж.

Доскам псори доплъ.

Доскам Нало Заур и сурэтыр ф1элъщ, итщ:

-Сытк1э пыщ1а мы илъэс бжыгъэхэр Нало Заур и гъащ1эм?

1. 1928гъ. 4. 1954гъ.

2. 1948гъ. 5. 1956гъ.

3. 1952гъ 6. 1959гъ.

1928гъ – Старэ Урыху къуажэм къыщалъхуащ.

1948гъ – къуажэ еджап1эр ф1ы дыдэу къеух, Къэбэрдей – Балъкъэр пединститутым адыгэбзэмрэ литературэмрэ и отделенэм щ1от1ысхьэ.

1952гъ – пединститутыр къеух, институтым егъэджак1уэу лэжьэн щ1едзэ.

1954гъ – Къэбэрдей – Балъкъэр щ1эныгъэ – къэхутак1уэ институтым щылэжьэн щ1едзэ ик1и, нобэр къыздэсым, Нало Заур абы щолажьэ.

1955гъ – къыщыщ1эдзауэ дунейм къытохьэ Налом и тхыгъэхэр, сабийхэм папщ1э усэхэр, рассказхэр, новеллэхэр.

Балладэ-тхыдэм е таурыхъым къыхаха сюжетым тету строфаурэ тха усыгъэ мыин.

Строфа-усэм и 1ыхьэ,часть стиха.

Усэ-усак1уэхэм зэгъэк1уауэ псалъэк1э зэхалъхьа тхыгъэ мыин.

Усак1уэ-усэ зэхэзылъхьэ ц1ыху.

Усэн-слагать,сочинять.

Зытепсэлъыхьым и щытык1эр зэхэщ1эгъуэу, нэгум къыщ1агъэхьэу, къа1уэтэж щхьэк1э, ар нэгъуэщ1 зыгуэрым ирагъэщхьу, ирагъапщэу къыщыжа1эм деж зэгъэпщэныгъэк1э йоджэ.

Егъэдж. Дэтхэнэ зы усэ едзыгъуэми фыкъеджурэ къыжыф1эт. Усак1уэм удым и шыфэл1ыфэр къыщигъэлагъуэк1э сыт хуэдэ художественнэ 1эмал къигъэсэбэпми.

— Сыт хуэдэ пщ1э хуищ1рэ усак1уэм ц1ыху напэм? Фэ сыт хуэдэ щытык1э хуви1э ц1ыху напэм?(Дэтхэнэ зы усэ едзыгъуэми усак1уэм къыщегъэсэбэп зэгъэпщэныгъэхэр,егъэлеиныгъэхэр.Усак1уэм напэм нэхърэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ди пащхьэ псалъэк1э кърелъхьэ.Ц1ыхум псори ф1эк1уэд хъунущ,ауэ напэр зыф1эк1уэдам ф1ок1уэдыр гъащ1э дахэр,дыгъэпс гуапэр,ц1ыхум и пщ1эр.

3.Темэщ1эр егъэджын.

Макъамэ гуапэ къоуэ.

2) Упщ1эхэр гъэувын,абыхэмк1э ещанэ 1ыхьэр зэпкърыхын.

Ет1уанэ илъэсым удыр къэк1уащ л1ыжьым и напэр ихьыну.

-Напэм и п1эк1э удым ихьар сыт?

Удым напэр л1ым къыщримытым сыт хуэдэ 1эмал удыр зыхуэк1уэр?

Сыт усак1уэм л1ымрэ удымрэ я образхэмк1э дигъалъэгъуну зыхуеяр?

Ц1ыхугъэр, ц1ыху напэр псом ящхьэу зэрыщытыр дауэ къигъэлъэгъуэфа усак1уэм?

— Ц1ыхугъэмрэ напэмрэ псом нэхърэ нэхъ лъап1эу зэрыщытыр Нало Заур къыдигъэлъэгъуащ л1ым и напэм и п1эк1э и гурыгъугурыщ1эхэр къызэри1уатэ и бзэр, дунейм и дахагъэр зэрилъагъу и нэр, уеблэмэ, и псэ дыдэри удым зэрыритымк1э. И бзэм, и нэм, и псэм нэхърэ нэхъ лъап1эу къилъытащ абы и ук1ытэмрэ и напэмрэ.

Ижь – ижьыж лъандэрэ адыгэм псом япэ иригъэщу щытащ и напэр, и ц1ыхугъэр. Адыгэхэм пщ1э хуащ1ырт напэ зи1э, ц1ыхугъэ зыбгъэдэлъ ц1ыхухэм. Нэмыплъ иратырт зи напэпэри зи ук1ытэри 1эщ1ыб зыщ1а ц1ыхухэм. Абы и щыхьэтуи ди бзэм псалъэжь куэд къыхэнащ. Фэ фщ1эуэ п1эрэ ц1ык1ухэ, апхуэдэ псалъэжь.(слайдым тет псалъэжьхэр еджак1уэхэм я пащхьэ идолъхьэ)

— Псэр ящэри напэ къащэху.

— Нэмыс зи1эм насып и1эщ.

-Ук1ытэр щагъуэтым бжэкъуагъым къуэсащ.

— Напищэ нэхърэ зы напэ.

-Ук1ытэ зимы1эм ц1ыхугъи и1энкъым.

Балладэр Щоджэнц1ык1у Алий и фэеплъу зэрыщытар дощ1э. Хэт жи1эн сыту п1эрэ усак1уэм мы тхыгъэр Щоджэнц1ык1у Алий фэеплъ щ1ыхуищ1ар?

И дуней тетык1амк1и, и къигъэнахэмк1и къилэжьыжащ Щоджэнц1ык1у Алий апхуэдэ тхыгъэ гъуэзэджэ, нэгъуэщ1 куэди фэеплъ хуащ1ыныр.

Сыхуейт удым и теплъэр зы еджак1уэм ищ1ыну,адрейм напэ,ук1ытэ,л1ыгъэ псалъэхэр тегъэщ1ап1э зыхуэхъун теплъэгъуэ.

4.Егъэбыдыл1эн

Балладэм и ещанэ 1ыхьэм еджак1уит1-щы къегъэджэн,еджак1уит1ым тест лэжьыгъэхэр егъэщ1ыжын:

Тхыгъэм и ещанэ 1ыхьэр:

Гъатхэ пасэщ ещанэгъэр,

Пц1ащхъуэр уэгум щос.

Л1ыжьыр дэлъу гъатхэ дыгъэм

Удыр занщ1эу къос.

Блэм и щ1ыфэу,уд 1э гъурыр

Л1ыжьым ще1усам,

Щылъэтащ ар щтэ1эщтаблэу

Ещхьу блэ зэуам.

«Сувы1энкъым,-же1э удым,-

Сымыхьау уи напэр;

Зэф1эк1ынущ ар тынш дыдэу,

Що1усам си 1эпэр.

Уи ук1ытэр сэ къызэптым,

Уи яужь сок1ыж.

Уи ни уи бзи уи ук1ытэм

Пэк1уэу узотыж.

Ц1ыхум напэр зэран хуохъур,

Насыпыншэ ещ1.

Ц1ыхум напэр игъэлъап1эм,

«Хьэуэ!-же1эр л1ыжьым игук1э,

Зыми димыхьэх:

-Сэ схуэщэнкъым си ук1ытэр,

«Ауэ щыхъук1э,-же1эр удым,-

Телъхьэ ин пхузощ1:

Дунеишхуэм ф1ыгъуэу телъыр

«Хьэуэ!-же1э л1ыжьым игук1э,-

Ухэмыт а псом,

Ук1ытэншэу упсэу нэхърэ

«Армэ хъункъэ,-же1эр удым,-

Уи псэр къыхызох.

Уи ук1ытэр уигу пымык1ым,

Нэпсу нэм къыщ1ок1.

Асыхьэтым щ1оху и лъакъуэр,

Хуэму и псэр хок1.

Тест упщ1эхэр:

1. Хьэтуей къуажэм къыщалъхуащ…

б) К1ыщокъуэ Алим

в) Щомахуэ Амырхъан

а) Щоджэнц1ык1у Алий

б) Джэдгъэф Борис

4. Цы 1уданэ плъыжьк1э и нэр

Псалъэу жи1эм гур е1ул1эр

Ещхьу хуэш хыхьам.

Мы псалъэхэр зытепсэлъыхьыр…

а) етхуанэ классым;

б) еханэ классым;

Классым щ1эс еджак1уэхэм упщ1э яхуэгъэувын:мы балладэр зытепсэлъыхь 1уэхугъуэр фэ къыфщыщ1амэ,сыт хуэдэ хэк1ып1эт фи1энур?Дунейм фи бзэр бзэрабзэу,нэхэм дахагъэ псори ялъагъуу фытетынут напэр фимы1эжу,хьэмэрэ а дахагъэ псоми фыхуэхейуэ,ауэ фи напэр хужьу фыпсэупхъэт.Жэуап къатахэм ипкъ итк1э еджак1уэхэр гупит1у гуэшын.Апхуэдэ жэуап къызэратам тегъэщ1ауэ я гупсысэхэр утыку кърегъэлъхьэн.

5.Урокыр зыщ1экъуэжын

Егъэдж. -Ц1ык1ухэ,урокыр иризэщ1эткъуэжыну сыхуейт синквейнк1э.Псалъэхэр:напэ,л1ыгъэ,уд

  • Для учеников 1-11 классов и дошкольников
  • Бесплатные сертификаты учителям и участникам

Описание презентации по отдельным слайдам:

Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1э.

Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:
Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1эныгъэ, пщ1э, напэ, къабзагъэ, пэжыгъэ, намыс, гущ1эгъу, гуф1эгъуэ,

Акъыл ц1ыхугъэнапэ

Акъыл Ц1ыхур зэрыгупсысэ, зэрызэхищ1ык1 .

Акъыл
Ц1ыхур зэрыгупсысэ,
зэрызэхищ1ык1 .

Воля — гушхуэныгъэ,хущ1экъуныгъэ,ф1эф1ыныгъэ,хуитыныгъэ.щхьэхуитыныгъэ.

Псалъэжьхэр Адыгэ напэр къэзылъхур –пэжыгъэщ. Напэм и пэ псэр ихуэ. Псэр щ.

Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур
–пэжыгъэщ.
Напэм и пэ псэр ихуэ.
Псэр щэй напэ къщэху.
Напэм техуэр жьэм же1эр.
Напэ зи1эм л1ыгъэхэлъщ.

Напэ-къабзэщ,хужьщ,къо-упщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ,хеящ1э нэхъыщхьэщ.

Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

ЖэуапырСытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщыт.

Жэуапыр
Сытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщытын, гъэгъуныгъэ,ук1ытэ тхэлъын.

Напэ зимы1э ц1ыху. Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

Напэ зимы1э ц1ыху.

Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы х.

Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт
Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы хэмылъу, и гум къыбгъэдэк1ыу.)
Ар – ц1ыху …(захуагъэм и телъхьэщ., дзыхь ебгъэз хъунущ., 1уэху зыпэрыувэм пэжу бгъэдэдтщ. )
Абы и сыт хуэдэ лъэбакъуэри пэжаъэм,захуагъэмтету еч. (егупсысауэ.)
Абы ищ1энукъым 1уэхугъуэ …(щ1эук1ытэн, и щхьэр щ1рихьэхын.абы мылъку е ахъшэ къыпэк1уэну щытми.)
Ар блэк1ынукъым …(ц1ыхум сэбэп хуэхъуфыну ищ1эмэ)
Напэ зи1э ц1ыхум щыуагъэ къы1эщ1эщ1ауэ щытмэ.. (ар щ1огъукэж ), ик1и …. (ироук1ытэж).
Напэр къегъэлъагъуэ…(ц1ыхум и гум илъымрэ и дуней тетык1эмрэ).
Абы ц1ыхур хуеущий… (ф1ым, пэжыгъэм,захуагъэм).
И жагъуэ мэхъу… (мыхъумыщ1агъэ щилъагъум деж).

Рефлексия. Псалъэухар нэгъэсыж. Сэ нобэ къэсщ1ащ… Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ… Гуг.

Рефлексия.
Псалъэухар нэгъэсыж.

Сэ нобэ къэсщ1ащ…
Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ…
Гугъут.…
Сэ къызгуры1уащ, …
Сэ зэхэсщ1ащ, …
Сэ сыдихьэхащ.…
Урокым сэ къызгуригъэ1уащ.…
Сэ сыхуейщ.…

Читайте также:

  • Чайковский вальс снежинок сочинение
  • Принципиальность это сочинение 9 3
  • Сочинение керпе на татарском 5 класс
  • Сочинение про данила козловского
  • Монстр хай школьное сочинение

Слайд 1Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ
Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.


Слайд 2Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ.
(Нало З.)

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)


Слайд 3Мастер-классым и темэр:

«Псэм и пэ- напэ.»

Мастер-классым и темэр: «Псэм и пэ- напэ.»


Слайд 4Мастер-классым и мурадхэр:

1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;

2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн;

3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;

4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

Мастер-классым и мурадхэр:  1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;  2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр


Слайд 5- Псэ къабзэ
-Псы къабзэ
-Пэж къабзэ
— Напэ къабзэ
— Уафэ

къабзэ
— Жьы къабзэ
-Тетрадь напэ

- Псэ къабзэ-Псы къабзэ -Пэж къабзэ - Напэ къабзэ - Уафэ къабзэ- Жьы къабзэ  -Тетрадь напэ


Слайд 6Урокым и эпиграфыр:
Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,
Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр.
Ауэ

абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,
Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ.
Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ,
Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ.
ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр,
МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Урокым и эпиграфыр:Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр.Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,Нэхъ къабзэу сыбжыр


Слайд 7Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
Напэм ипэ псэр ихуэ.
Псэр щэи напэ къэщэху.
Зи

нэгур къабзэм игури къабзэщ.
Напэм техуэр жьэм же1эр.
Напэ зиIэм лIыгъэ хэлъщ.
Напэ зимыIэм сыт епщIэфын!?
Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ.
ЛIэныгъэми лIыгъэ хэлъщ
Е улIын, е улIэн
Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
Е пщIауэ фIым ущымыгугъ.
ИкIута из хъужыркъым

Псалъэжьхэр Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщНапэм ипэ псэр ихуэ.Псэр щэи напэ къэщэху.Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.Напэм техуэр жьэм


Слайд 8-Сэ си напэр , си ук1ытэр
Уэстынкъым, сыл1ам!
СУхуейм сыгъэпщыл1.
С1ихыфыну сэ си

напэр
Дунейм теткъым зыл1.
Напэншэу сыпсэу нэхърэ
нэхъыф1щ сымыпсэум
1ых ухуейм , мылъкуу си1эр.

-Сэ си напэр , си ук1ытэр Уэстынкъым, сыл1ам!СУхуейм сыгъэпщыл1.С1ихыфыну сэ си напэр Дунейм теткъым зыл1.Напэншэу сыпсэу нэхърэ


Слайд 9ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.


Слайд 10Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр
Нурыр къыщхьэщех,
ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу
ЛIым и хьэдэр дах.
Напэ

къабзэм и къабзагъэр
Дыгъэ бзийм хыхьащ.
Анэ псоми я быдзышэм
Бынхэм хухалъхьащ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэрНурыр къыщхьэщех,ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэуЛIым и хьэдэр дах.Напэ къабзэм и къабзагъэрДыгъэ бзийм хыхьащ.Анэ псоми


Слайд 11Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
Напэм ипэ псэр ихуэ.
Псэр щэи напэ

къэщэху.
Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
Напэм техуэр жьэм же1эр.
Напэ зи1эм л1ыгъэ хэлъщ.
Напэ зимы1эм сыт епщ1эфын!?
Напэ зимы1эм дзажэпкъ и1эщ.
Л1эныгъэми л1ыгъэ хэлъщ
Е ул1ын, е ул1эн
Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
Е пщ1ауэ ф1ым ущымыгугъ.
Ик1ута из хъужыркъым

Псалъэжьхэр Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщНапэм ипэ псэр ихуэ.Псэр щэи напэ къэщэху.Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.Напэм техуэр жьэм


Слайд 12Бзэм зегъэужьын:

Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,
къыщалъхуам щымыпсэууэ

хамэщI щыпсэу.

Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Бзэм зегъэужьын: Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху, къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу. Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу


Слайд 13Какие б ни грозили горести,
И где бы ни ждала беда,
Не поступайся

только совестью,
Ни днем, ни ночью, никогда!

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью, Ни днем,


Слайд 14Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, — жаIэ.
Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей —
Си лъэпкъ

и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм
Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм.
Елгъэр Кашиф.

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, - жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей - Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу


Слайд 15Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус,
Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей,
Губжьк1э бдзы уи 1упсыр
Къэнэжынщ

уи дей.
К1уащ Бет1ал.

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей.


Слайд 16«Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ

напэм. Аращ
псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»

«Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»


Слайд 17«…Напэр — лъапIэщ,
Напэр сытми япэщ!…»
(Жылэтеж Сэлэдин)

«…Напэр - лъапIэщ,   Напэр сытми япэщ!...» (Жылэтеж Сэлэдин)


Слайд 18«… Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри
Пумылъыт уэ напэм.
ЛIы хуэдэлIым

псэри гури
Къуитыфынущ япэ!…»

(Жылэтеж Сэлэдин)

«… Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри Пумылъыт уэ напэм.  ЛIы хуэдэлIым      псэри


Слайд 19 Синквейн:
Напэ
къабзэщ,хужьщщ;
къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ;
хеящ1э нэхъыщхьэщ;
Псэм ипэ- напэ.

Синквейн:Напэ къабзэщ,хужьщщ; къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ; хеящ1э нэхъыщхьэщ; Псэм ипэ- напэ.


Слайд 20Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.

Лъэпкъ напэр тезымыхын,
зи напэр темыкIын

цIыху Тхьэм псори дищI!

Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.Лъэпкъ напэр тезымыхын,зи напэр темыкIын цIыху Тхьэм псори дищI!


Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ

Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ.  (Нало З.)

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)

Мастер-классым и темэр:  «Псэм и пэ- напэ.»

Мастер-классым и темэр:

«Псэм и пэ- напэ.»

Мастер-классым и мурадхэр:   1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;   2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн;   3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;   4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

Мастер-классым и мурадхэр:

1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;

2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн;

3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;

4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

- Псэ къабзэ -Псы къабзэ -Пэж къабзэ  - Напэ къабзэ  - Уафэ къабзэ - Жьы къабзэ  -Тетрадь напэ

— Псэ къабзэ

-Псы къабзэ

-Пэж къабзэ

— Напэ къабзэ

— Уафэ къабзэ

— Жьы къабзэ

-Тетрадь напэ

Урокым и эпиграфыр: Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр, Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр. Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр, Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ. Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ, Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ. ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр, МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Урокым и эпиграфыр:

Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,

Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр.

Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,

Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ.

Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ,

Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ.

ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр,

МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

  • Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
  • Напэм ипэ псэр ихуэ.
  • Псэр щэи напэ къэщэху.
  • Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
  • Напэм техуэр жьэм же1эр.
  • Напэ зиIэм лIыгъэ хэлъщ.
  • Напэ зимыIэм сыт епщIэфын!?
  • Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ.
  • ЛIэныгъэми лIыгъэ хэлъщ
  • Е улIын, е улIэн
  • Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
  • Е пщIауэ фIым ущымыгугъ.
  • ИкIута из хъужыркъым

-Сэ си напэр , си ук1ытэр Уэстынкъым, сыл1ам! СУхуейм сыгъэпщыл1. С1ихыфыну сэ си напэр Дунейм теткъым зыл1. Напэншэу сыпсэу нэхърэ  нэхъыф1щ сымыпсэум 1ых ухуейм , мылъкуу си1эр.

  • -Сэ си напэр , си ук1ытэр
  • Уэстынкъым, сыл1ам!
  • СУхуейм сыгъэпщыл1.
  • С1ихыфыну сэ си напэр
  • Дунейм теткъым зыл1.
  • Напэншэу сыпсэу нэхърэ
  • нэхъыф1щ сымыпсэум
  • 1ых ухуейм , мылъкуу си1эр.

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр Нурыр къыщхьэщех, ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу ЛIым и хьэдэр дах. Напэ къабзэм и къабзагъэр Дыгъэ бзийм хыхьащ. Анэ псоми я быдзышэм Бынхэм хухалъхьащ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр

Нурыр къыщхьэщех,

ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу

ЛIым и хьэдэр дах.

Напэ къабзэм и къабзагъэр

Дыгъэ бзийм хыхьащ.

Анэ псоми я быдзышэм

Бынхэм хухалъхьащ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

  • Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
  • Напэм ипэ псэр ихуэ.
  • Псэр щэи напэ къэщэху.
  • Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
  • Напэм техуэр жьэм же1эр.
  • Напэ зи1эм л1ыгъэ хэлъщ.
  • Напэ зимы1эм сыт епщ1эфын!?
  • Напэ зимы1эм дзажэпкъ и1эщ.
  • Л1эныгъэми л1ыгъэ хэлъщ
  • Е ул1ын, е ул1эн
  • Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
  • Е пщ1ауэ ф1ым ущымыгугъ.
  • Ик1ута из хъужыркъым

Бзэм зегъэужьын:   Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,  къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу.  Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Бзэм зегъэужьын:

Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,

къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу.

Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Какие б ни грозили горести,  И где бы ни ждала беда,  Не поступайся только совестью ,  Ни днем, ни ночью, никогда!

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью , Ни днем, ни ночью, никогда!

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, - жаIэ.  Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей -  Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм  Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм.  Елгъэр Кашиф .

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, — жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей — Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм. Елгъэр Кашиф .

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус,  Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей,  Губжьк1э бдзы уи 1упсыр  Къэнэжынщ уи дей.  К1уащ Бет1ал.

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей. К1уащ Бет1ал.

« Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»

« Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ

псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»

«…Напэр - лъапIэщ,  Напэр сытми япэщ!...»  (Жылэтеж Сэлэдин)

«…Напэр — лъапIэщ, Напэр сытми япэщ!…»

(Жылэтеж Сэлэдин)

«…  Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри  Пумылъыт уэ напэм.  ЛIы хуэдэлIым псэри гури  Къуитыфынущ япэ!...»      (Жылэтеж Сэлэдин )

«… Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри Пумылъыт уэ напэм. ЛIы хуэдэлIым псэри гури Къуитыфынущ япэ!…»

(Жылэтеж Сэлэдин )

Синквейн: Напэ къабзэщ,хужьщщ; къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ; хеящ1э нэхъыщхьэщ; Псэм ипэ- напэ.

Синквейн:

Напэ

къабзэщ,хужьщщ;

къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ;

хеящ1э нэхъыщхьэщ;

Псэм ипэ- напэ.

Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.  Лъэпкъ напэр тезымыхын, зи напэр темыкIын цIыху Тхьэм псори дищI!

Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.

Лъэпкъ напэр тезымыхын,

зи напэр темыкIын цIыху Тхьэм псори дищI!

Берычэт бесын!

Берычэт бесын!

Родная литература
ПрезентацииПрезентация к круглому столу «ФифI фымыгъэпуд, фи Iей фымыгъэпщкIу!»

«ФифI фымыгъэпуд, фи Iей фымыгъэпщкIу».

Описание презентации по отдельным слайдам:

  • 1 слайд

    «ФифI фымыгъэпуд, фи Iей фымыгъэпщкIу».

    Описание слайда:

    «ФифI фымыгъэпуд, фи Iей фымыгъэпщкIу».

  • 2 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 3 слайд

    «Игъэлъ уигу быдэу уи къежьапIэхэр,

    Описание слайда:

    «Игъэлъ уигу быдэу уи къежьапIэхэр, Ауэ уи гупэкIи гъуэгу пхыш».
    /Бицу А./

  • 4 слайд

    «Хабзэ мыщIэ емыкIухьщ» «Хабзэм къемызэгъыр и бийщ»«Хабзэ мыщIэ щIыкIейщ» «Ха

    Описание слайда:

    «Хабзэ мыщIэ емыкIухьщ»
    «Хабзэм къемызэгъыр и бийщ»
    «Хабзэ мыщIэ щIыкIейщ»
    «Хабзэжь Хэкужь къранэкъым»

  • 5 слайд

    Адыгагъэм хохьэ: цIыхугъэ,щэн Iэдэб, нэмыс,шынэ-укIытэ, напэ, щыпкъагъэ, зэхэ

    Описание слайда:

    Адыгагъэм хохьэ:
    цIыхугъэ,
    щэн Iэдэб,
    нэмыс,
    шынэ-укIытэ,
    напэ,
    щыпкъагъэ,
    зэхэщIыкI,
    цIыху хэтыкIэ мардэ,

  • 6 слайд

    блэкIамрэ къэкIуэнумрэ зэрахущытыр, къухьэн, Iулыдж,бынунагъуэ,лъэпкъ гупсысэ

    Описание слайда:

    блэкIамрэ къэкIуэнумрэ зэрахущытыр, къухьэн, Iулыдж,
    бынунагъуэ,
    лъэпкъ гупсысэкIэ жыхуиIэхэр зэхуэхьэсыжауэ.

  • 7 слайд

    «Шэрджэсхэм щхьэхуитыныгъэр зыпащI щыIэкъым. Зы лъэпкъи дунейм тету къыщIэкI

    Описание слайда:

    «Шэрджэсхэм щхьэхуитыныгъэр зыпащI щыIэкъым. Зы лъэпкъи дунейм тету къыщIэкIынкъым абыхэм хуэдэу уэркъ уардагъэр зыгъэлъапIэ. НыбжьыщIэхэр зэрыгъэшэным и Iуэхум ахэр ткIийуэ бгъэдохьэ. Арагъэнщ къызыхэкIа елъытауэ зэхуэмыфащэхэр зэщхьэгъусэ щызэхуэхъуу мыбы куэдрэ ущIыщримыхьэлIэр»
    /Иван Гламберг –
    нэмыцэ генерал – лейтенант/

  • 8 слайд

    хабзэ

  • 9 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 10 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 11 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 12 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 13 слайд

    Зекуэ рис

    Описание слайда:

    Зекуэ рис

  • 14 слайд

    «Шэрджэсхэм егъэлеяуэ щхьэхуитыныгъэр фIыуэ ялъагъу, зыкIи къэмылэнджэж зауэл

    Описание слайда:

    «Шэрджэсхэм егъэлеяуэ щхьэхуитыныгъэр фIыуэ ялъагъу, зыкIи къэмылэнджэж зауэлIхэщ… я бийхэр хэгъэщIэным нэхъ щIыхь абыхэм ящIэркъым, бийм къыпикIуэтыным нэхъ напэтехи яIэкъым…»
    /Жак-Виктор-Эдуард Тебу де Мариньи/

  • 15 слайд

    «ХьэщIэр гъэлъэпIэнымкIэ адыгэхэр дэ къыттокIуэ. ХьэщIэр абыхэм зыпащI щыIэ

    Описание слайда:

    «ХьэщIэр гъэлъэпIэнымкIэ адыгэхэр дэ къыттокIуэ. ХьэщIэр абыхэм зыпащI щыIэкъым. Уи хьэщIэ пщIэ хуумыщIыныр, абы гуемыIу къылъыбгъэсыныр адыгэм дежкIэ напэтехыу щыIэм я лейщ.»
    /Александр Пушкин/

  • 16 слайд

    Хьэщэщ рис

    Описание слайда:

    Хьэщэщ рис

  • 17 слайд

    «Шэрджэсхэр гу щабэхэщ, щэныфIэхэщ, псом хуэмыдэу дахэщ я сабийхэр. Абыхэм хь

    Описание слайда:

    «Шэрджэсхэр гу щабэхэщ, щэныфIэхэщ, псом хуэмыдэу дахэщ я сабийхэр. Абыхэм хьэщIэр гъэлъэпIэнымкIэ къапэлъэщын щыIэххэкъым. Ауэ хутыкъуауэ гъуэгум къытена хамэ цIыхур гъэр ящIынкIи хъунущ…
    ХьэщIэм ахэр зэрыIущIэр франкхэм ещхьщ: нэшхуэгушхуэхэщ, фIэхъус къущахкIэ, я пыIэр зыщхьэрах. Я бзылъхугъэхэм хьэщIэхэм зыщагъэпщкIуркъым, гуапэу яIуощIэ. Бзылъхугъэхэр я Iэпкълъэпкъ зэкIужхэм ирогушхуэ, абыхэм куэншыбэ ящыгъщ…»
    /Ксаверио Главани – Францием и консул/

  • 18 слайд

    «Мы дунейм лъэпкъ теткъым адыгэхэм нэхърэ нэхъ цIыхуфIрэ хьэщIэкIэ нэхъыфIрэ.

    Описание слайда:

    «Мы дунейм лъэпкъ теткъым адыгэхэм нэхърэ нэхъ цIыхуфIрэ хьэщIэкIэ нэхъыфIрэ. Абыхэм къахуеблэгъа хьэщIэр зыхуей хуагъазэ махуищкIэ…»

    /Джованни Луккэ –
    итальян дин лэжьакIуэ/

  • 19 слайд

    Застолье рис

    Описание слайда:

    Застолье рис

  • 20 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 21 слайд

    ЖаIэр зэIыхьауэ дунеишхуэр ЩымыIэжу ауи зы нэмыс КIуэдыжауэ жаIэр адыгагъэр

    Описание слайда:

    ЖаIэр зэIыхьауэ дунеишхуэр
    ЩымыIэжу ауи зы нэмыс
    КIуэдыжауэ жаIэр адыгагъэр
    Темытыжуи щIылъэм зы бгырыс
    Дунеишхуэр хэт зэIыхьэпауэ
    ЩымыIэжу зыбжыр зы нэмыс
    Е кIуэдыжыпауэ адыгагъэр
    Темытыжу щIылъэм зы бгырыс?
    Уэшхым уэсыр лъэщIэмыхьэу,
    ЯригъэщIу щхьэщэ щиху лъэгэжьхэм,
    ФIэлъкъэ кърищIэхыу уэс чэсейр?
    ЗэIыхьар дунейркъым — сыт илажьэ,
    КIуэдыж хъурэ цIыхум и нэмыс?
    Фарзщи, адыгагъэм фемыIусэ
    Ар псэунщ бэуэхукIэ зы бгырыс!

  • 22 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 23 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 24 слайд

    Адыгэ лъэпкъыр егъэпуд: дэтхэнэ адыгэ зи хабзэм, зи лъэпкъым , зи унагъу

    Описание слайда:

    Адыгэ лъэпкъыр егъэпуд:
    дэтхэнэ адыгэ зи хабзэм, зи лъэпкъым , зи унагъуэм епцIыжами;

  • 25 слайд

    дэтхэнэ адыгэ зи напэ, зи щIыхь, зи лIыгъэ зыфIэкIуэдам е зыщам;

    Описание слайда:

    дэтхэнэ адыгэ зи напэ, зи щIыхь, зи лIыгъэ зыфIэкIуэдам е зыщам;

  • 26 слайд

    дыгъуакIуэхэм, хьилэшыхэм, щэхуу е нахуэу Iулъхьэ Iызыххэм

    Описание слайда:

    дыгъуакIуэхэм, хьилэшыхэм, щэхуу е нахуэу Iулъхьэ Iызыххэм

  • 27 слайд

    Дэтхэнэ зы адыгэми и къалэнщ:

    Описание слайда:

    Дэтхэнэ зы адыгэми
    и къалэнщ:

  • 28 слайд

    Адыгэ хабзэм тетыныр;

    Описание слайда:

    Адыгэ хабзэм тетыныр;

  • 29 слайд

    Псэм и пэ напэр иригъэщыныр;

    Описание слайда:

    Псэм и пэ напэр иригъэщыныр;

  • 30 слайд

    И анэдэлъхубзэм хуэшэрыуэу ирипсэлъэныр, ар и бынхэм яригъэщIэныр;

    Описание слайда:

    И анэдэлъхубзэм хуэшэрыуэу ирипсэлъэныр, ар и бынхэм яригъэщIэныр;

  • 31 слайд

    Хамэ лъэпкъхэм адыгэ хабзэр зыхегъэщIэн абыхэм я деж лъэпкъ напэр щыхъумэныр;

    Описание слайда:

    Хамэ лъэпкъхэм адыгэ хабзэр зыхегъэщIэн абыхэм я деж лъэпкъ напэр щыхъумэныр;

  • 32 слайд

    Адыгэ лъэпкъым и тхыдэр джыныр, щIэныр, абы иригушхуэныр. Уи блэкIар умыщIэу

    Описание слайда:

    Адыгэ лъэпкъым и тхыдэр джыныр, щIэныр, абы иригушхуэныр.
    Уи блэкIар умыщIэу къэкIуэнур пхуэухуэнукъым.

  • 33 слайд

    Адыгэ къафэ

    Описание слайда:

    Адыгэ къафэ

  • 34 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 35 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 36 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 37 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 38 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 39 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 40 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 41 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 42 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

  • 43 слайд

    Псэм ипэ напэ сочинение

Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с
сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.

Пожаловаться на материал

Псэм ипэ напэ сочинение

  • Сейчас обучается 939 человек из 79 регионов

Псэм ипэ напэ сочинение

  • Сейчас обучается 893 человека из 81 региона

Псэм ипэ напэ сочинение

  • Сейчас обучается 1010 человек из 81 региона

Найдите материал к любому уроку,
указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:

  • Выберите категорию:
  • Выберите класс:
  • Выберите учебник:
  • Выберите тему:

также Вы можете выбрать тип материала:

  • Все материалы

  • Статьи

  • Научные работы

  • Видеоуроки

  • Презентации

  • Конспекты

  • Тесты

  • Рабочие программы

  • Другие методич. материалы

Проверен экспертом

Общая информация

Похожие материалы

  • «…А зырщ Хьэбас и гъащIэм и макъамэр»

  • Презентация «Жизнь моя народу отдана» по творчеству Мусы Джалиля

  • Рабочая программа по крымскотатарскому языку 6 класс

  • Рабочая программа по крымскотатарской литературе 6 класс

  • Рабочая программа по крымскотатарской литературе 9 класс

  • КТП по крымскотатарской литературе 7 класс

  • КТП по крымскотатарской литературе 8 класс

  • КТП по крымскотатарской литературе 9 класс

  • Не нашли то что искали?

    Воспользуйтесь поиском по нашей базе из

    5451663 материала.

Вам будут интересны эти курсы:

  • Курс повышения квалификации «Специфика преподавания конституционного права с учетом реализации ФГОС»

  • Курс повышения квалификации «Организация практики студентов в соответствии с требованиями ФГОС юридических направлений подготовки»

  • Курс повышения квалификации «Финансы: управление структурой капитала»

  • Курс повышения квалификации «Страхование и актуарные расчеты»

  • Курс профессиональной переподготовки «Управление ресурсами информационных технологий»

  • Курс профессиональной переподготовки «Управление сервисами информационных технологий»

  • Курс профессиональной переподготовки «Корпоративная культура как фактор эффективности современной организации»

  • Курс профессиональной переподготовки «Деятельность по хранению музейных предметов и музейных коллекций в музеях всех видов»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация системы менеджмента транспортных услуг в туризме»

  • Курс повышения квалификации «Финансовые инструменты»

  • Курс профессиональной переподготовки «Метрология, стандартизация и сертификация»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация процесса страхования (перестрахования)»

  • Курс повышения квалификации «Информационная этика и право»

  • Курс профессиональной переподготовки «Управление качеством»

Къэмыгупсыса хъыбар

(ГъэкIэщIауэ)

Зауэр зэрыувыIэрэ илъэс бжыгъэ тещIэжащи, Бабэ и щхьэр къыхуэмыIэту и махуэхэр йокIуэкI. ЦIыху нэфIэгуфIэу щытарауэ умыщIэжыну и нэгур къеуфэхащи, гупсысэ хьэлъэу зэщIэзыIулIэр хущIэуфэркъым, зыкъызэкъуихыу зыгуэрым къыпыгуфIыкIыфыркъым. Бабэ и гум щыщIэр къыдэзыщIэхэм, ар гухэ зыщIым, гунэдж къезымытым псори щыгъуазэщ, арагъэнщ абы лейуэ зыри къыщIыдэмыгушыIэр, зэзэмызэ и хьэлъэр къыщагъэпсынщIэн щхьэкIэ, псэлъакIуэ-уэршэракIуэ гъунэгъу фызхэр къыхуекIуэкIми, щIагъуэу гужьдэгъэкI щIамыщIыр.

Сытым хуэдэу унагъуэ дахэт Бабэ и унагъуэр. Зы щхьэгъусэ иIэти, тхьэ узэрелъэIунт – лэжьакIуэт, и Iэм дыщэ къыпощ, жыхуаIэм ещхьт, сытми хуэIэпщIэлъапщIэт. Къуитху зэдагъуэтати, дыщэ бынкIэ къеджэу я цIэр къуажэ кIыхьым дэлът. Ауэ Бабэ и насыпыр зэуэ къекъутэхащ. Илъэс пщыкIутI фIэкIа бгъэдэмысауэ уз бзаджэ къеуэлIам пэмылъэщу щхьэгъусэр щхьэщыукIуриикIащ. Хьэдагъэр иухатэкъым щIалэхэм я курыт Хьэбан хуабэ узым щыIэщIихам. Быным я нэхъыщIэ дыдэ Iэбу абы махуэ бжыгъэщ зэрыкIэлъыпсэужар. Мазэ зыщыплI фIэкIа ямызэхуакуу щIалэ нэхъыжьитIри, Iэюбрэ НэIибрэ, дуней пэжым кIуэжащ. Къыхуэнар Мухьэб и закъуэти, тегужьеикIауэ и гъащIэр ихьырт: дэкIамэ, къыдэмыхьэжын фIэщIу куэбжэпэм Iуту, къыдыхьэжамэ, джэлэн къыщыхъуу и ужьым иту къыдекIуэкIырт.

Пэмыплъэххэу нэхъыжьыгъэр къызылъыса Мухьэб и анэжьым и закъуэтэкъым зэплъын хуейр, абы къыхуэнащ и къуэш нэхъыжьым и бынунагъуэри. Зыр зым нэхърэ нэхъ цIыкIуу къуэшым къыщIэна бынитхур езым яхуэдэхэм емыхъуапсэу, адэ зиIэми хуемыплъэкIыу къэгъэтэджын хуейт. Пасэу балигъыпIэм иува Мухьэб зыIуува IэнатIэм и хьэлъагъыр псынщIэу зэхищIыкIащ, лъэкIи къимыгъанэу быныр зэригъэпсэун Iэмалхэр къиулъэпхъэщу щIидзащ. ЗиузэщIынуми, зыкъиIэтынуми Мухьэб игъуэ ихуакъым, зауэр къэхъеящ. Гъунэгъу щIалэхэр зэкIэлъхьэужьу щыдэкIым, хьэблэм шэмэджыр зыуIун гуэри къыдэмынэжу псори зэуапIэм щыIухьэм, Мухьэб унэм дэсыныр къригъэкIужакъым. Иджыри къыздэсым зыщыгугъын ямыIэу къанэ бынунэм къигъэувыIэми, жылэр зэрыхъу фыхъунщ, сэри сыдэкIынущ, жиIэри дэкIат.

ДэкIащи, нобэри макIуэ, ныжэбэри макIуэ, ауэ Мухьэб и хъыбар зыри къэIуркъым, зауэри увыIащ, илъэс бжыгъи дэкIыжащ иужьрей фочышэр зэрырагъэкIрэ, ауэ Мухьэб и хъыбар зэхэзыха зыри къыкъуэкIыркъым… Бабэ хуэмыхьыххэр арат. «Жьуджалэрэ пэт мэхашэ, щIыр зэгуэхуу дэмыхуамэ, и гугъу къысхуэзыщIын сыту къыкъуэмыкIрэ… Мес, Талъустэнрэ Мухьэжыррэ къызэрыкIуэжрэ мащIэ щIа, унагъуэ ящIыжащ, я бынхэри Iэгъэ-быгъэм зэрыхэкIрэ куэд щIащ. Сысейр щыхэтыр дэнэ?» – куэдым егупсысырт Бабэ, здынэмыси щыIэтэкъым.

Зы тхьэмахуэкIэ сыщыIэнущ жиIэри ТIэху, Бабэ и пщыпхъу нэхъыщIэр, дыщым къэкIуэжат. ТIэху псэлъакIуэт, зыхыхьэр игъэсысу жант, гушыIэ жыпщ, псысэныбэщ, хужаIэу псори къыдэзыхьэх цIыху гуапэт. Бабэ зэщIэзыIыгъэр ищIэ пэтми, гупсысэ хьэлъэхэр щхьэщигъэумэ фIэфIу, дунейм щекIуэкI хъыбархэр хуиIатэрт. Жэщыбг пщIондэ апхуэдэу щысауэ ТIэху унэм къыщIэкIащ, зэ къэсплъыхьынщ, куэбжэр гъэбыдэжамэ, Iэбжэ-набжэхэр етыжамэ, сеплъынщ, Iэщыр зэгъэжамэ, сахэплъэнщ, жиIэри. Бабэ зыри жиIакъым. «Пхъужьым игу сеуэнкъым, и пIэ изэгъэжмэ, иджыри зэ сыщIэкIынщ», – егупсысащ ар.

Илъэс бжыгъэ хъуауэ Бабэ куэбжэр игъэбыдэжыртэкъым. «ЩIалэр къэкIуэжрэ, сэхыр етауэ кърихьэлIэжмэ, хъункъым, игу зэщыунщ, и жагъуэ хъунщ», – жиIэрт. Зым хуэмыдэжу абы нэхъ и нэIэ тетт. Арат пэш цIыкIуитIрэ пщэфIапIэу зэхэт унэм къыщIэкIыу, зи щхьэгъубжэхэр куэбжэпэмкIэ гъэза хьэщIэщым Бабэ щIэIэпхъуэжари, щIалэр къэкIуэжмэ, занщIэу къилъэгъункIэ гугъэу.

Жэщи махуи КъурIэн еджэу, ар щызэгуипIэм нэмэзлыкъым тетIысхьэу, абы къытекIыжмэ, сабий быным яхуэпщафIэу зи гъащIэр зыхь Бабэ жэщитI ипэ зы пщыхьэпIэ илъэгъуати, къикIыр хузэхэмыхыу иIыгът, Iуэху иримыгъэщIэжу. КъыхиубыдыкIам гугъэ гуэр къигъэуша хуэдэти, лъэрытемыт хъуауэ къижыхьырт, ищIэри зи ужь итри езы дыдэм къыгурымыIуэжу. ТIэху куэбжэр згъэбыдэжынщ щыжиIам къеныкъуэкъуар аращ, Тхьэм зыгуэр къыхуищIэну иуха хъужыкъуэмэ, абы сытеплъэкъукIрэ сIэщIэкIмэ, жиIэу.

Бабэ и нэгу щIэкIа пщIыхьэпIэм бгыр щэIу хуэдэт, ар зэгуэкIыу и зэхуакум зыгуэр къыдигъэкIыну къызэреIэр къапщIэу. И кIуэцIкIэ къепIэстхъыурэ бгым зыгуэр къеныкъуэкъурт. Игъуэ хъуакъым, жиIэурэ зы макъ гуэрым ар зэришыIэри зэхэпхырт, ара хуэдэт бгыр зыщIызэгуэмыкIри. Езыр екIуэталIэу бгыр зыхэт бэлыхьыр щхьэщихыну еIа щхьэкIэ, къыздикIар имыщIэу къэунэхуа псыежэхым зэпрыкIыну Iэмал хуигъуэтакъым, апхуэдизкIэ нэри пэри ихьу ар ежэхырти. Жэщыбг пщIондэ бгым и щэIу макъым едаIуэу щыта Бабэ зэ къызэхех ар къызэрычэр, къыдихыу хуежьа гъуэзми  мащIэ-мащIэурэ щIылъэр иуфэбгъуу и дежкIэ къызэрыкIуэр…

Бабэ гъуэзым кърита шынэм къигъащтэри къызэщыуат, ауэ и дежкIэ къызэрыкIуэм, гузавэу а бгым зэрыбгъэдэтам и гум зыгуэрхэр игъэпIэжьажьэу щIидзати, пыIэгъуэ къезымытыр арат. А хузэхэмых хъарпшэрым IэщIимыубыдапэ щIыкIэ ТIэху къыхуэзыхьыжа Тхьэшхуэм Бабэ хуэарэзыт, зи мыхъуми сщхьэщегъэу, жиIэрт…

Жасы нэмэзыр щIын иухакIэт ТIэху къыщыщIыхьэжам. Iэуэлъауэшхуэ иримыгъэщIу ар и гъуэлъыпIэм екIужащ, Бабэ и пIэм жейуэ илъ сабийхэм я щхьэфэм Iэ дилъэщ, дахэ яжриIэри зигъэзэгъэжащ. «Уэ ди Тхьэшхуэ, дыкъэзыгъэщIари дызэкIуэлIэжынури уэращ. Си лъэIум и пэр зэрыщIэздзэри и кIэр зэрызгъэтIылъыжри аращи, Мухьэб псэууэ къысхуэхьыж. УмыщI си кхъаблэпэр зеиншэ, быныр щхьэтепIэншэ. Уэ ди Тхьэ, дыгъэIуэтэж, зэхэдгъэх хъыбарыфI!» – зэ зэрыжиIар фIэмащIэу, Бабэ къытригъэзэжурэ и тхьэлъэIур зэкIэлъигъакIуэрт, нэхъыбэрэ зэпищэху, гугъэзагъэ къриту, и къуэр и унэ къызэрихьэжынум и фIэщхъуныгъэр имыгъэкIуасэу.

Я бзэгупэм къыпынарэ ар жамыIэу щIагъуэ дамыхыу «ХъыбарыфI Тхьэм зэхыдигъэх» псэлъафэр быным яIурылъ хъуат. Псом хуэмыдэу а псалъэр Бабэ сабийхэм куэдрэ жаригъэIэрт, фэ фыгупцIанэщ, фыпсэ къабзэщ, фи тхьэлъэIур мелыIычхэм япхъуэтэнурэ Тхьэшхуэм деж нахьэсынущ, жиIэурэ.

Нэмэзлыкъыр гъуэлъыпIэ лъабжьэм щIигъэкIуатэри, Бабэ унэм къыщIэкIащ, занщIэуи куэбжэмкIэ иунэтIащ. ТIэху куэбжэм иритыжа сэхур къригъэжыжри, и щIыб къигъазэу лъэбакъуитI ичатэкъым, ар къыIуихыну зыгуэр къызэреIэр щызэхихам. Бабэ къызэплъэкIщ, и нэр зэ щхьэкIэ щIэункIыфIыкIыу къыщыхъуами, зызэтриубыдэжри, кIыфIым къыхэкIым дежкIэ плъащ…

КъигъащIэ псом Бабэ асыхьэтым ириплъэжами ярейщ, ауэ мы дакъикъэм хуэдэу нэхъ IэфI хэтауэ къыхуэщIэжакъым. И пащхьэ итыр Мухьэбт. Уэд хъуами, пыIэ натIэм къыщIэплъ и щхьэц тIэкIур уэсым хуэдэу тхъуами, ар Мухьэбт, мы гъащIэм щиIэ и гугъэ тIэкIухэр зрипх и къуэрт… И дамэм едзэкIа къэлътмакъыр Мухьэб иригъэтIылъэхри, анэм и пащхьэ етIысэхащ, и Iэр къищтэри ебэуащ. «Къохъусыж, си щIалэ! Уи хъыбарыфI къытхуэзыхьа ди Тхьэшхуэм къурмэн сыхухъу!» – жиIэри, Бабэ и Iэгу зэлъахэр Мухьэб и щхьэфэм иригъэжащ…

Уэсыр щабэ дыдэу кърипхъыхырт, дунейр нысащIэ фащэкIэ ихуапэ фIэкIа умыщIэну. Нэхугъэрэ гуапагъэкIэ узэщIэзыщтэ уэсыпэ зэщIэлыдэхэм дзапэ уэрэд кърашым ещхьт, упсэуну, ущыIэну, угуэпэну ухуейуэ уащIу… ИлъэсыщIэ жэщт а жэщыр… Адрей жэщхэм нэхърэ сыткIэ нэхъ гъэщIэгъуэн жыпIэнущ, ауэ хъуэхъубзэр изщи, фIыгъуэ Iэджэм упегъаплъэ, ущегъэгугъ. Бабэ дунейм зэрехыжрэ Iэджэпси ежэхащ, ауэ и «ХъыбарыфI Тхьэм зэхыдигъэх!» псалъэр къилъхуахэми, абыхэм я лъхужхэми нобэ яIурылъщ, и псэм зыхищIа фIэщхъуныгъэр щIэблэми яIэщIэмыхуу…

Нобэ ди псэлъэгъущ Краснодар щIыналъэ Адыгэ Хасэм и тхьэмадэ Сэхъут Аскэр.

— «Лъэпкъ Iуэху» жыдоIэ сыт щы­гъуи. Хэхэсми хэкурысми зыуэ зезыгъэлъытэж, псори зэзыгъэуIу лъэпкъ гупсысэр сыт хуэдэ, Аскэр?
— Нобэ дэтхэнэ хэгъэгу щыпсэу адыгэми лъэпкъым зэрыщыщыр къыгу­роIуэ. Ар ди лъэпкъ гупсысэкIэм и лъабжьэщ. Зы лъэпкъыу дызэ­рыщытыр ди тхыдэм, хабзэм, бзэм, дуней тетыкIэм къегъэлъагъуэ. Ардыдэр къегъэлъагъуэ дэнэ щыIэ адыгэри ди Хэкужьым зы дыщыхъу­жыну гугъэшхуэ зэрыдиIэм. Лъэпкъ зэмылIэужьыгъуэхэм дадэпсэууэ дунейм дыщикъухьами, Тхьэм и фIы­щIэкIэ, Iыхьлы-благъагъэ, жылэ-хэгъэгу Iуэху зэхыхьэ хъуми, нобэ ды­зэроубыдыф.
 Дунейм тет лъэпкъ куэдым ещхьу, дэ пщэрылъуи гугъэуи диIэр зыщ: зыкъэдужьыжынырщ, ди адэжьхэм къа­щIэна хабзэмрэ бзэмрэ тхъумэ­нырщ. Абы махуэ къэс дыкъыхуреджэ ди лъэпкъыр здынэса щытыкIэми, дя­пэкIэ щIалэгъуалэм къапэщылъ гъащIэми.
Дызэрыт зэманым адыгэхэр зы­хуэныкъуэр сыт жыпIэмэ, ар дэтхэнэ хэгъэгуми хуитыныгъэу щыдиIэр лъэпкъым и фейдэкIэ къэдгъэщ­хьэпэфынырщ. ХэткIи нахуэщ ды­щыпсэу щIыналъэхэм зэгурыIуэ-зэдэIуэжу дыщыпсэумэ, ди дежкIэ абы нэхъыфI зэрыщымыIэр. Иджы­рей дунейм тынш дыдэкIи уеджэнкъым, бэлыхьышхуэ зытелъ лъэпкъ куэд щыIэщ. Апхуэдэу щытми, гу ­лъумытапIэ иIэкъым, ипэ зэманым ди щхьэ кърикIуахэм еплъытмэ, нобэрей гъащIэм зэмызэгъыныгъэрэ зэ­пэщIэу­вэныгъэу хэтым елъытауэ, ди Iуэхур куэдкIэ зэрынэхъыфIыр.
Дыгъуасэрей дунейм хэгъэгухэм зэгурыIуэну Iэмал ямыгъуэту, идеологие пхэнжхэр щыпхышауэ, залы­мыгъэм цIыхугъэр щилъахъэу ап­хуэдэт. А псом къыхэкIыу, дэнэ щыIэ адыгэми пщэрылъу диIэр ди Хэкужьым псори дыщызэрыгъуэтыжын папщIэ тхузэфIэкI тщIэнырщ. Нобэ абы щхьэкIэ Алыхьталэм Iэмалу къыдитар къытхуэгъэсэбэпын хуейщ.
— Адыгэхэм я процент 90-р щыпсэу хэгъэгухэм зэхъуэкIыныгъэшхуэхэр що­кIуэкI. Къэрал зыбжанэм (Урысейм, Тыркум, Сирием, Иорданием, Германием) куэд къыщохъу. А псори зэхуэзыгъадэр зыщ: ди адэжьхэм я гъащIэм ещхькъым дяпэкIэ къэхъуну адыгэхэм я дунейр. Абы къыхэкIыу, нобэрей дуней мыгуп­сэхум дауэ адыгэхэр щызэрыубы­дыжа зэрыхъунур?
 — Шэч хэлъкъым дыкъэзыухъуреихь дунейм увыIэгъуэ имыIэу зэрызи­хъуэжым. Нобэрей технологие лъагэхэр, Интернетыр, хьэршым щрагъэкIуэкI къэхутэныгъэхэр, дыгъуасэ дызыхэта гъащIэм еплъытмэ, шурэ лъэсрэ я зэхуакущ. Апхуэдэу щытми, иджырей лъэхъэнэр цIыхугъэм ­нэхърэ, цIыхум бгъэдэлъ Iэмалхэм нэхъ я дунейуэ жыпIэ хъунущ. ИтIани цIыхум гулъытэ хуищIыфын хуейщ зэхэтыкIэ хабзэу зэзышалIэхэм, лъэпкъ, хэгъэгу зыщI щхьэусыгъуэ­хэм. Абы ипкъ иткIэ уасэшхуэ иIэщ адыгэ лъэпкъыр зэкъуэзыгъэувэ адыгэ хабзэмрэ адыгагъэмрэ.
Адыгагъэр — цIыхугъэщ, акъылщ, гулъытэщ, лIыгъэщ, напэщ, хьэтырщ, гуапагъэщ, псапэ щIэныгъэщ, псэр къэ­зыхъумэ тхьэфIэщхъуныгъэщ, абы къыхэкIа лъэпкъ гупсысэкIэрэ псэ­у­кIэрэщ.
 Адыгагъэр — адыгэм фIы езыгъащIэ пщэрылъщ, зэмыплъэкIыжу цIыхухэмрэ лъэпкъымрэ яхуэлэжьэну езыр-езыру Тхьэм и цIэкIэ и пщэ дилъхьэжа къалэнщ. Лъэпкъыр зэзыгъэуIуу цIыхугъэм и лъагапIэм хуэзышэ Iэмалщ ар.
ЦIыхугъэр зи лъабжьэ хабзэ зехьэкIэр ди лъэпкъым езым и гукъы­дэжкIэ къыхихащ. ЛIэщIыгъуэ блэкIахэм зэфIэува хабзэм зэхъуэкIыныгъэ гуэр къыхэхъуами, и лъабжьэм зимыхъуэжу къызэтенащ. Илъэс минхэм къапхыкIа цIыхугъэ щапхъэхэмкIэ зэгъэзэхуа хъуа хабзэр зыхэлъ адыгэхэр дыгъуасэ фIэкIа дунейм къытехьауэ щымытамэ, и хъугъуэфIыгъуэхэр нобэрей ныбжьыщIэхэм я деж къэ­сынтэкъым.
 ЩыIэныгъэм и мыхьэнэр, цIыху зэхущытыкIэм, нэхъыжь-нэхъыщIэм, хъулъхугъэ-бзылъхугъэм, унагъуэ гъэп­сыкIэм, сабий пIыкIэ-гъэсэкIэм дызэрыхущытымкIэ дэ псоми дакъыщхьэщокI. А псоми зэрыбгъэ­дыхьапхъэр адыгэхэм куэд щIащ къызэрагъуэтрэ.
Пэжщ, зэрыщытын хуеймрэ зэ­рыщытымрэ щызэтемыхуэ куэдрэ ­къохъу, ауэ ар цIыхум къыхих гъуэгум елъытащ. Мы дунейм дахагъэу тетым зритрэ, хьэмэрэ гъащIэм езым здихьымкIэ зригъэхьэхрэ — щхьэж къы­зэрыхихщ, зэреплъщ. Езы лъэпкъым гъуэгу захуэу илъытэр къигъэнахуа­кIэщ.
Сэ сызэрегупсысымкIэ, адыгагъэмрэ адыгэ хабзэмрэ я фIыгъэкIэ лъэпкъыр тхьэмыщкIагъэ куэдым ­къелащ, дунейм цIыхуу тетым цIыхугъэкIэ ябгъэдэтыфу езыхэми пщIэ зыхурагъэщIыфу зэманым къып­хыкIащ.
ЖумыIэми хъунущ адыгэр адыгэу къызэтенэным зи гупсысэ нэмысым, лъэпкъ лъабжьэр гъэбыдэным иужь имытхэм, абы и Iуэхур зэIызыщIэ ­гъуэгу пхэнж тетхэм яфI лъэпкъым къызэремыкIыр. Зи лъэпкъым уасэ хуэ­зы­мыщIым, зыщыщыр къы­зыфIэмыIуэхум, хабзэ, бзэ зезы­мы­хьэжхэм цIыхухэм зэраныгъэ къы­хуахь, пхузэхэмыхыжын хуэдизу лъэпкъ гупсысэкIэр зэхагъэзэрыхь. Сыт хуэдэ дуней тетыкIэ абыхэм къыхуагъэнэнур ныбжьыщIэхэм? Щхъухь ирагъэшхам ещхьу, цIыху ныкъуэхэу дунейм къытенэнухэщ.
— Адыгэ цивилизацэр. Абы и уасэмрэ гъэщIэгъуэну хэлъымрэ. Сыт хуэдэ щIыкIэу къагурыбгъэIуэну ныбжьыщIэхэм — хэхэси хэкурыси — адыгэу укъэнэжыным мыхьэнэуэ иIэр? ИкIи сыт хуэдэ щIыкIэу ар дуней псом и пащхьэ зэритхьэнур, и фIыр зыхащIэн хуэдэу?
— ИщхьэкIи и гугъу сщIащ узэрыгушхуэну ди лъэпкъ щэнхабзэм хэлъхэм. Адыгэхэр дунейм нэхъ лъэп­къыжь дыдэу тетхэм ящыщщ. ЩIэныгъэлIхэм зэралъытэмкIэ, илъэс мини 7-8-кIэ узэIэбэкIыжмэ, Кавказым къы­щожьэ ди лъабжьэр. А зэманым щыщIэдзауэ нобэр къыздэсым лъэпкъ куэд дунейм текIуэдыкIащ, щы­Iами-щымыIами ямыщIэжхэу. Ди насып кърихьэкIри дыкъызэтенащ. Абы дэ нэгъэсауэ къыдгурымыIуэ ­кууагъ гуэр хэлъ къыщIэкIынщ, пэжыр Тхьэм ещIэ.
Сэ сызэреплъымкIэ, къытщIэхъуэ ныбжьыщIэхэм къагурыдгъэIуэн ­хуейщ лъэпкъыр хъумэжыныр Тхьэм пщэрылъ къызэрытщищIар: цIыхугъэ лъагэр зи лъабжьэ хабзэ зекIуэкIэ, цIыху зэхэтыкIэу диIэр дригушхуэу тIуэтэн хуейщ, ар ипэкIэ зэрыдгъэкIуэтэнми дыхущIэкъупхъэщ. Ахэр тхузэфIэкIын папщIэ ди Iэмалхэри мыращ: цIыхугъэ, лIыгъэ, щыпкъагъэ, напэ, гущIэгъу, фIырэ псапэрэ, фIэщхъуныгъэ. Ахэращ зытещIыхьауэ щытынур къытпэщылъ тхыдэр. Адыгагъэм тету псэу цIыхур фIы псори зыхэлъ цIыхущ. НэхъыфIым дытетмэ, лъэпкъыр хъумэжынымкIэ ди къалэныр тхуэгъэзащIэмэ, дунейм тет лъэпкъ куэдым дахэшымыпсыхьу дыкъызэтенэнущ.
Сэ сыщогугъ адыгэ щIалэгъуалэм ар пэжу къагурыIуэну. Щхьэж и къалэным и гугъу пщIымэ, дэтхэнэ зыри япэу дызэлIэлIапхъэр ди бынхэрщ. Дызытепсэлъыхь фIыгъуэхэр абыхэм яхэтлъхьэну тхузэфIэкIмэ, иужькIэ псори Iуэху щхьэпэм дыщыгуфIы­кIыжынущ. ТIэщIэкIамрэ дызылъэ­Iэсыпхъэмрэ зэхэдгъэкIыу, абы теу­хуауэ псори дызэдэлэжьапхъэщ.
— Лъэпкъ гупсысэкIэ, щэнхабзэм теухуауэ зылъэмыIэсыф гуэрхэр яIэ адыгэхэм? ЯIэмэ, сыт а лъэныкъуэмкIэ нэхъ зэлIэлIапхъэр?
— Лъэпкъ гупсысэкIэмрэ щэнхабзэмрэ хъумэнырщ дунейм тет дэтхэнэ зы лъэпкъми и къэкIуэнур зэлъытар. Лъэпкъ гупсысэкIэ зимыIэм дунейм щIытетыр имыщIэу, жьым зрихьэу мэпсэу, псэ Iут къудейуэ. Дэтхэнэ гукъеуэми игу игъэкIуэду, гугъэр IэщIыб ищIарэ щыIэкIэ-псэукIэм хуэхамэу къонэ апхуэдэ цIыхур. ДэшэхыгъуафIэ мэхъури, адрей лъэпкъхэм тыншу хошыпсыхьыж. Ди лъэпкъыр зыгъэкIуэдыжыну щIэхъуэпсхэм ап­хуэдэ плъапIэхэр къытхуаIэу куэдрэ къебгъэрыкIуащ адыгэ щэнхабзэми, тхыдэми. Кавказым пасэрей цивилизацэ имыIа хуэдэу къагъэлъэгъуэну хэтщ абыхэм нобэми. Адыгэм дуней­псо цивилизацэм хэлъхьэныгъэ хуимыщIа хуэдэу жаIэ. Ди лъэпкъым лIыгъэу зэрихьахэр ягъэмащIэу, хуэмыфащэ къыхужаIэу, лъэпкъ Iэлу, мы­гъасэу щыта хуэдэу ягъэхъыбар. Е адыгэм тхыдэм къыщилэжьа пщIэр кIэрагъэхуу, щыщIэныгъэ гуэр далъагъумэ, ягъэбагъуэу апхуэдэхэщ. Ахэр зыщIэхъуэпсыр зыкъэдужьыжын гугъэр тIэщIахыу дыхагъэкIуэ­дэжы­нырщ. Ауэ ар абыхэм къехъулIэнукъым, блэкIа лъэхъэнэхэм лъап­сэрыхыр къытхуагъэкIуа пэтми, дызэрамыгъэкIуэдыфам хуэдэу.
 XX лIэщIыгъуэм академическэ щIэныгъэм куууэ зиужьащ, иджыри къэс цIыху цIыкIур зыщымыгъуазэ куэд зэхуахьэсыжащ. Адыгэ тхыдэджхэми, археологхэми, этнографхэми, щэнхабзэм и лэжьакIуэхэми куэд яхэтщ дунейпсо тхыдэ щIэныгъэм хэлъхьэныгъэ ин хуэзыщIа. Ди нобэрей пщэрылъхэм ящыщщ адыгэм и щIэныгъэм хэдгъэхъуэныр, ипэкIэ дгъэкIуэтэныр. Абы щхьэкIэ ди лъэпкъым и тхыдэм елэжь щIэныгъэлIхэр къетшалIэу, щIэуэ езы щIэныгъэм къыхэхъуэри зэдгъэуIуу къыкIэлъыкIуэ щIэблэм лъэдгъэIэсын хуейщ.
 Абы нэхърэ нэхъ мащIэкъым щэнхабзэм ехьэлIа къалэнхэри. ЩIалэ­гъуалэм, псом хуэмыдэу хэхэсхэм, анэдэлъхубзэ яIурылъкъым. Абы къыхэкIыу, адыгэ тхыдэм теухуа тхыгъэхэми, «Нарт» эпосми, лъэпкъ литературэми щымыгъуазэу къонэ. Пэжщ, езыхэри йолэжь а Iуэху­гъуэхэм. Ауэ хэкужьым щекIуэкIым упэIэщIэу жыжьэ укIуэтэнукъым. Мы сызытепсэлъыхьыр гъэсэныгъэм елэжьхэми, лъэпкъ зэгухьэныгъэхэми яхуэгъэзащ. «СщIэнщ» жиIэмэ, хэти и къару зрихьэлIэн игъуэтынущ. Абы къыхэкIыу, XXI лIэщIыгъуэр адыгэхэм я зыужьыжыныгъэм и зэману къэтлъытэн хуейщ. КъыдгурымыIуэу мыхъунур зыщ: зыри къа­кIуэу ди Iуэху тхузэфIихынукъым.
— Политикэм, щэнхабзэм теухуауэ сыт хуэдэ пщэрылъ зэхуащIыжыр лъэпкъ Iуэху зезыхуэ гупхэм? Ахэр дауэ зэфIэгъэхьа зэрыхъунур?
— ИпэкIэ зэрыжысIащи, иджырей адыгэхэм я къалэн нэхъыщхьэр адыгэу къызэтенэжынырщ, я щэнхабзэр яхъумэжынырщ. Илъэс мин бжыгъэ хъуауэ лъэпкъыбзэ, хабзэ хъуми, лъэпкъым къыдекIуэкIхэр яхъу­мэнырщ. Дэнэ щIыпIэ щыIэхэми дэIэпыкъуэгъу дахуэхъун хуейщ. Ауэ псом нэхърэ нэхъапэр — адыгэр и Хэкужьым къешэлIэжынырщ, сыту жыпIэмэ, абы лъэпкъым и пщэдейрей махуэр зэрыщыту елъытащ. ТщIэ псоми и мыхьэнэр аращ.
 Мыбдеж наIуэ къыщохъу хэт и напи: ирецIыху щхьэхуэ, ирецIыху гуп, ирекъэрал къулыкъущIэ. Щхьэж и зэфIэкI иреплъыж: унагъуэ дапщэ хэкум къишэжа, щигъэгупсэхужа, нэрыбгэ дапщэм ядэIэпыкъуа? ИтIанэ хэти ищIар IупщIу илъа­гъужынщ.
 Мы зи гугъу сщIыхэм лъэпкъыр зэкъуэзыч щхьэусыгъуэу щыIэхэри хохьэ. Гуп щхьэхуэхэр щыIэщ хэкум ягу иримыхьын гуэр щалъагъумэ, ущIэкIуэжын щыIэкъым жаIэу. Апхуэдэ дыдэу, Хэкужьым къэкIуэжахэр, хэхэсхэр зыубхэри мащIэкъым. Зы лъэныкъуэкIэ, Кавказым щыIэ лъэпкъ зэгухьэныгъэхэр къэралым еубзэ зэпыту, адыгэ Iуэху зэрамыхуэу ягъэIу. Мыдрейхэми «хэхэсхэр адыгэжкъым, ахэр хьэрып, тырку ­хъуакIэщ, Кавказым къыхуеижкъым» жаIэ. А лъэныкъуитIми уедаIуэ зэрымыхъунур гурыIуэгъуэщ.
 Хэхэс адыгэхэм я къарур щIэзыхыр хэкум икIыу абыхэм я деж хъыбар нэпцIхэр зэрыкIуэрщ. Апхуэдэ дыдэу зэраныгъэ къешэ хэкум къахь псалъэмакъ мыщхьэпэхэми. Хэкум къэкIуэну, къэплъэну щIэхъуэпс ныбжьыщIэхэм я мурадхэр апхуэдэ хъыбар нэпцIхэм ялъахъэ.
А псор зэрымыщIэкIэ къэхъу гуэру щыткъым. Адыгэр зыдэпсэу лъэпкъ­хэм яхэшыпсыхьыжмэ нэхъ къэзыщтэхэр зэрыщыIэр наIуэщ. Апхуэдэ дыдэу Iыхьлыгъэ-благъагъкIэ зэпы­щIахэм я зэхуаку дэлъ лъэмыжхэр якъутэным хущIэкъухэри гъунэжщ. Сыт хуэдэ щхьэусыгъуэ къагъуэтми, ди лъэпкъым хэлъ зэкъуэшыныгъэмрэ зэпыщIэныгъэхэмрэ зэпауду езы адыгэри хагъэкIуэдэжынырщ абыхэм я плъапIэр.
 Ди гуращэхэр къыдэхъулIэн папщIэ, лъэпкъ гупсысэкIэм дытетын хуейщ. Адыгэ псалъэжьым жеIэ: «ФIы щIэи псым хэдзэ». Абы тету, дызэмыплъэкIыжу, щхьэж хузы­фIэкIымкIэ лъэпкъ Iуэхум дыхэувэу ипэкIэ дгъэкIуэтэным дыхущIэкъупхъэщ. Нэхъыбэ къыдэхъулIэху, лъэпкъыр зыщIэхъуэпс гъащIэми ­нэхъ гъунэгъу дыхуэхъунущ. Тхьэм ди псэм и къарур къытпэщылъ къалэнхэр дгъэзэщIэным пигъэлъэщ!

АР-м гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ ЕмкIуж Андзор триха «Невиновен» адыгэ фильмым иджыри къыздэсым цIыхухэр кIуэурэ йоплъ. КиногъэлъэгъуапIэхэм зэрыжаIэмкIэ, ар ягъэлъэгъуэнущ еплъын къэкIуэху. 
Фильмым цIыхур зыхуишэ гупсысэр куущ, щилъагъу дерсыр щхьэпэщ, нэгъуэщI лъэпкъхэм дакъызэрыригъэцIыху щIыкIэр щапхъэщ.
Абы Урысейм щеплъахэм я гупсысэхэмкIэ къыддэгуэшащ:
Щхьэлахъуэ Светланэ (театр критик, Мейкъуапэ): Мейкъуапэ дыщеплъащ Адыгэ Республикэм гъуазджэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ ЕмкIуж Андзор и «Невиновен» фильмым. Андзор дэ фIы дыдэу доцIыху ди театрым щищIа лэжьыгъэ телъыджэхэмкIэ. Иджыри къэс театр режиссеру тцIыхуамэ, иджы кинорежиссеру ди пащхьэ къихьащ. Ар щIэкъым. Апхуэдэ лъэбакъуэ зыча ипэ итащ адыгэ щIалэм. Къапщтэмэ, ЕмкIужым режиссер курс нэхъыщхьэхэр къыщиуха и егъэджакIуэ Захаров Марки и театр лэжьыгъэмкIи и кино IэдакъэщIэкIхэмкIи цIэрыIуэт. НэгъуэщI лъэныкъуэкIэ къапщтэмэ, кинор куэд щIащ Андзор и гъащIэм къыхэрыхыхьэрэ. Ар «Мосфильмым» щылэжьащ, фильмхэм, телесериалхэм хэтащ, Налшык къигъэзэжа нэужьи, клипхэр, рекламэ роликхэр трихащ, ди театрым щыщыIэми, аращ дгъэлъэгъуэну спектаклхэр дахэу цIыхубэм я пащхьэ ихьэн щIэзыдзар. АбыкIэ жысIэну сызыхуейр, ЕмкIужыр кином зэрымыщIэкIэ къыщыхутакъым. 
«Невиновен»-м Андзор и творчествэм и зы напэкIуэцIыщIэ къытхузэIуихауэ аращ. Мыбы адыгэ щIалэр и режиссерщ, и сценаристщ, и продюсерщ, уеблэмэ, актеру дакъикъэ зы-тIукIэ хэтщ. 
Кином ущеплъкIэ, тезыхахэр джэгуурэ, къафIэмыIуэхуурэ трахауэ къыпщохъу апхуэдизкIэ дахагърэ псынщIагъкIэ псыхьащи, псэм къытемыхьэлъэу зэхэгъэуващи. Пэжщ, нэпс къезыгъакIуэ, гум хыхьэ сценэхэр хэтщ, итIани цIыхугур щыз зыщI гупсэхугъукIэ кинор зэрыгъэнщIар телъыджэщ. Ар къызыхэкIыр, дауи, сыт хуэдизу гугъуу зэхэухуэна сюжет имыIами тыншу къызэрыбгурыIуэрщ, наIуэу уи нэгу къызэрыщIигъэувэрщ, къэхъукъащIэр нахуэу къигъэлъагъуэу ар зэрызэфIэкIыжри IупщIу зэрыгъэпсарщ. 
Сюжетыр зыми емыщхь зыщIыр кином лъабжьэ хуэхъу Iуэхум и зэфIэхыкIэ хъуращ. Лейр бгъэгъуфу щытыпхъэщ. Зыгуэрым къигъэувыIэн хуейщ а лъыгъажэр. Арыншамэ, цIыху цIыкIур зэрыукIыжынущ. Кином къызэрыхэщым хуэдэщ, адыгэм и хабзэр ткIийщ, абы уебэкъуэныр къезэгъыркъым. 
Куэд къыбжеIэ фильмым и кIэухми. Абдежи къыщыбоцIыху ЕмкIужым и хъэтIыр. ЛъэныкъуитIыр зэрызэкIужам къыщигъэувыIэкъым абы Iуэхур. Сыт щхьэкIэ жыпIэмэ, мыр шыпсэкъым, атIэ художественнэ кинощ, цIыхубэм зыгуэр яхихьэн хуейуэ. Псом нэхърэ нэхъ гум дыхьэу хэт лIыхъужьыр — Хьэлыуэ къытохуэ, IэщIэщIар къызыгурыIуэжа, щIегъуэжа лIыукIым траубыда фочышэр. Ар лъыщIэжыр пызыщэну хуейхэм яхуэгъэза джэпсалъэщ, Тхьэр зэрымыарэзыр къэзыгъэлагъуэ къэхъугъэщ. Зы лъэныкъуэкIэ я нэхъ хейр хокIуадэри, ар дерс мэхъу, адрей лъэныкъуэмкIэ, гъэсэныгъэм, зэгурыIуэныгъэм, шыIэныгъэм укъыхуреджэ. 
Петрухин Алексей (режиссер, продюсер, Москва): ЕмкIуж Андзор талант ин зыбгъэдэлъ, гупсысэкIэ телъыджэ зиIэ режиссерщ. Абы гъуэгуанэшхуэ къызэрыпэщылъым сэ шэч къытесхьэркъым. Сыт ар адрейхэм къазэрыщхьэщыкIыр? Ар къыбжеIэ и япэ лэжьыгъэм. «Невиновен» фильмым езыр зыхуей дыдэ гупсысэр щIилъхьащ абы, гупсысэ куу, зэпэщ. Ауэ щыхъукIи а гупсысэм дэ дытришэну, къыткIэрипхэну иужь иткъым, атIэ дегупсысурэ дыхуэкIуэжын хуейуэ къытхуегъанэ, уеблэмэ, абы хэт лейзехьэм и пIэкIэ дэ дыкъуаншэу къытщыхъужу доплъ, апхуэдизкIэ дызыIэпешэри, жиIэну зыхуейр ди деж къехьэсыфри. 
Кинор щыIэн хуейщ. Псом хуэмыдэу фэ, Кавказым исхэм, адрейхэм яжефIэни, явгъэлъагъуни фиIэщ. Фи бынхэр зыщIэфпIыкI хъун, дуней псом щыбгъэлъагъуэмэ, щапхъэ къызыхахын куэд фхутехынущ. Ар наIуэ ищIащ «Невиновен»-м, ар къыдэзыгъэкIа «Кавказфильм» киностудием. Си щхьэкIэ ар тезыхахэр къэмыувыIэу адэкIи лэжьэну сыхуейщ. 
ЕмкIужым триха фильмыр дунейпсо мардэм изэгъэнымкIэ лэжьыгъэр (постпродакшн) щекIуэкIар сэ сызиунафэщI «Русская Фильм Группа» кинокорпорацэращ, хуабжьу ди гуапэщ Кавазым и кинематографыр къэзыгъэщIэрэщIэж гупым ди гуащIэ зэрыхэлъыр. 
Хубиев Ислам (КъШР-м Лъэпкъ IуэхухэмкIэ, хъыбарегъащIэ IэнатIэхэмрэ печатымкIэ и министрым и къуэдзэ, Черкесск): Совет лъэхъэнэм лъандэрэ кином и фIагъыр мыхьэнэншэ зэрыхъуар псоми ящIэ. Абы къыхэкIыу, иужьрейуэ траха сюжет къызэрыгуэкI зиIэ фильмхэм я зэранкIэ, «Невиновен»-м арэзы сыкъищIыну апхуэдэу удихьэхыу, пфIэгъэщIэгъуэну уеплъыну сыщыгугътэкъым. Ауэ сыщыуэу къыщIэкIащ. Сэ сыкинокритиккъым, ауэ творчествэм пщIэ зэрыхуэсщIым къыхэкIыу къызгурыIуэр мащIэкъым. Си адыгэ къуэш ЕмкIуж Андзор (езы Ислам къэрэшейщ) и зэчийр къызэрымыкIуэщ. Аращ зи фIыщIэр мы фильм телъыджэр дунейм къызэрытехьар. 
«Невиновен»-р гулъытэшхуэ зыхуэщIыпхъэщ, псори еплъын хуейщ, си фIэщ мэхъу цIыхубэм абы хуэфащэ уасэ зэрыхуагъэувынур. Пэжагъыр, гуапагъыр, щIыхьыр, гумащIагъэр, лъагъуныгъэр, гъэсэныгъэр, гууз-лыузыр гъуазэ зыхуэхъу дэтхэнэми мы фильмыр игу дыхьэнущ. НэгъуэщIу жыпIэмэ, цIыхум дежкIэ нэхъыщхьэ дыдэ цIыхугъэр япэ изыгъэщхэрщ мыр зи фильмыр. Кином ущеплъкIэ зыхэпщIэ гурыщIэхэр псалъэкIэ къэпIуэтэжыну гугъущ. Абы папщIэ уеплъын хуейуэ аращ. Мыр ди къэралым ис дэтхэнэ лъэпкъым, цIыхум дежкIи щхьэпэщ. 
Конторинэ Александрэ (журналист, Иркутск): Фильмыр сигу ирихьащ, е ирихьакъым зыхужаIэхэм ещхькъым «Невиновен»-р. Мыр нэгъуэщI дуней гуэрым щыщу къысщохъу, ар Кавказым зэрыщытрахар, адыгэ щIалэм зэрытрихар арагъэнщ къызыхэкIыр. Ауэ нэхъ куууэ уеплъмэ, мыр куэд къыбжезыIэ кинощ. Къапщтэмэ, Кавказым щыщ щIалэхэм я гум щыщIэр псалъэкIэ къаIуатэу, зыгуэрым щытхъуу, псалъэ лей жаIэу щыткъым. Адыгэхэм нэкIэ, плъэкIэкIэ, я зыгъэхъеикIэ къудейкIэ къыбгурагъаIуэ жаIэну зыхуейр. Ар зыкIэ дахэу къыщыгъэлъэгъуащ мы фильмми умыгъэщIэгъуэн плъэкIыркъым. Мыбы псалъэр щымащIэщ, ауэ я хьэл-щэнымрэ я Iуэху щIэкIэмрэ щытелъыджэщ. 
Къуажэм дэс «делэ цIыкIум» и образ къудейр къащти, кином и кIыхьагъкIэ куэд жиIэкъым, ауэ а жиIэхэри купщIэ зиIэ защIэщ. «Уделэмэ нэхъыфIщ, улIыукI нэхърэ», — жеIэ Хьэлыуэ, щIалэ пхъашэхэм яхыхьауэ. Мыбдежым сигу къэкIыжащ Парко Россо и псалъэхэр «Кхъуэуэ ущытыныр нэхъыфIщ, фашисту ущытыным нэхърэ». Ар сыту псалъэ пэж. 
Мы фильмыр ягу щIыхьэнущ зэгуэр гузэвэгъуэ къызэжьэхэуахэм, уеблэмэ, гу зыкIуэцIылъ дэтхэнэм дежкIи гущIыхьэщ мыр. КъищынэмыщIауэ, «урыс кинокъым, кавказ кинощ», — жызыIэни къахэкIынущ. Ауэ еплъын хуейщ, Кавказым щекIуэкI гъащIэмрэ абы и цIыхухэмрэ къывгурыIуэну фыхуеймэ, фи щхьэ фегупсысыжыну, зыкъэфцIыхужыну фигу илъмэ, мыбы феплъыпхъэщ, сыт хуэдэ лъэпкъ къыхэкIари. 
Мыр нэгу зезыгъэужь кинокъым, мыр псэм дыхьэ кинощ, Кавказыр къэзыгъэлъагъуэ фильмщ. Хьэлыуэ гузавэу кином и кIыхьагъкIэ кърихьэкI уанэр зытефлъхьэн шы щIэх зэвгъэпэщыжыну Тхьэм жиIэ адыгэхэм. Абы гупсысэшхуэ щIэлъщ. 
Къул Амир (музыкант, режиссер Налшык): Си гуми, си псэми дыхьа кинощ «Невиновен»-р. Сыт хуэдэ лъэпкъ къыхэкIари, сыт хуэдэ дин зыIыгъри еплъыну щхьэпэщ, зыгъэгупсысэн, Iущ зыщIын куэд къыхахынущ. Хуабжьу гуапэщ ди лъэпкъым ижь-ижьыж лъандэрэ къыдекIуэкI хабзэр, зэхэтыкIэр дахэу къызэрыщыгъэлъэгъуар. Лъэпкъ зэмылIэужьыгъуэ куэд зэрыс Урысейм зэрыщагъэлъагъуэр фIыщ, сыт щхьэкIэ жыпIэмэ, мыр зэкъуэтыныгъэм, зэныбжьэгъугъэм, мамырыгъэм теухуащ. Ди къэкIуэнур нэхъыфI хъун щхьэкIэ дыхуэныкъуэт дэ мыпхуэдэ кино. 
Тхьэм зригъэузэщI Андзор. Мы щIалэм кином щIилъхьа философиер телъыджэщ. Кином къыхалъагъукIыфам нэмыщI, езы режиссер зэчиифIэм и гупсысэхэр зэхэзыхахэм къагурыIуэнущ сэ зи гугъу сщIыр. Дэтхэнэ зы лIыхъужьми и образ нэс тлъэгъуащ, ауэ зы мэскъали мыхьэнэ гуэр имыIэу хэткъым. Уеблэмэ, кином хэт лIыхъужьым кърихьэкI уанэм хуабжьу Iуэхугъуэшхуэ ирепх ЕмкIужым, гъэщIэгъуэнракъэ, а хьэпшыпри зы образ псо ирокъу.
Никитинэ Надеждэ (егъэджакIуэ, Налшык): Хуабжьу куууэ адыгэ щэнхабзэмрэ хабзэмрэ къыщыгъэлъэгъуащ «Невиновен» фильмым. Абы цIыхуу еплъыр адыгэ хабзэм щыгъуазэ зэрыхъуну къудейр куэд и уасэщ. Ди жагъуэ зэрыхъущи, ди щIалэгъуалэр щыгъуазэкъым лъэпкъым бгъэдэлъ хъугъуэфIыгъуэ псоми. Сэ куэдрэ сщыщIэупщIэ щыIэщ, щIалэгъуалэм садолажьэри. Ауэ адыгэхэм адыгэ хабзэр куууэ ящIэкъым, урысхэм урыс щэнхабзэм хащIыкI щыIэкъым. Абы и лъэныкъуэкIэ цIыху псори еплъын хуейщ мыбы, зыщыщ лъэпкъым емылъытауэ. Мыр иджырей зэманыр зыхуэныкъуэ фильмщ. Хуабжьу сахуэарэзыщ тезыхахэм.
 

Кабардино – Балкарский 
государственный университет

им.Х.М. Бербекова

Конкурс эссе

«Великая Отечественная война в судьбе нашего
народа»

«Напэр псэм япэщ»

https://vr-vyksa.ru/media/images/chronika_VOV_ANAxmFy.max-1200x800.jpgЛэжьыгъэр
зыгъэзэщ1ар:

Бахъсэн къалэ дэт  етхуанэ
еджап1эм

и епщ1анэ классым щеджэ

Азычэ Ясминэ

 Егъэджак1уэр:

Л1эужь Залинэ

2021 гъ.

Сыт щыгъуи цIыхур зыхуэныкъуэу зыщIэхъупсыр
мамырыгъэ пэтми, ди жагъуэ зэрыхъунщи, дунейр зауэншэ хъуркъым. Илъэс мин
бжыгъэкIэ узэIэбэкIыжми, зыми къытедмыхауэ, зыми къеIыдмыхауэ Тхьэм къыдипэсу
къытхуигъэфэщауэ дыкъызытехъуа ди Хэку лъапIэми зауэ куэд щекIуэкIащ. Зауэр,
дауи, хэткIи гуауэщ. Зауэр къэзыхьауэ зыфIэщIыжми фIэкIуэдар къихьауэ
къыфIэщIым нэхърэ нэхъыбэщ. Зауэр, дауи, гуауэщ, цIыхугъэншагъэщ, ар лIэныгъэщ,
лъэпкъгъэкIуэдщ. Ар дэ – ди лъэпкъым нэхъыфIу къызыгурыIуэ, зыхэзыщIэ лъэпкъ
дуней псом темытынкIи хъунущ. Илъэсищэ зыбжанэкIэ узэIэбэкIыжмэ, ди Хэку
лъапIэм щекIуэкIа
ЕтIуанэ Дунейпсо Зауэшхуэр нэмыцэхэм дэ лейуэ
къыдахар зыхуэдизыр сыт хуэдэ IэмалкIи пхужыIэнукъым. Уи унагъуэ зэкъуэуда зэрыхъум,
уи лъэпкъ зэрызэхэлъалъэм къыщымынэу, уи Хэку пэIэщIэ узэрыхъум къыпхуихь
ягъэр, тхьэмыщкIагъэр зыхуэдэр – зыхуэдизыр – ар зымыгъэунэхуам дежкIэ
гурыIуэгъуейщ, зыхэщIэгъуейщ. Зи Хэку пэIэщIэ, зи лъапсэ пэжыжьэ лъэпкъыр, сыт
и лъэщами, тхьэмыщкIэщ, нэхъ лъэщ щымыIэуи дывгъэщIи, абы щыгъуэми зи фэ елъэфа
дыгъужь пэлъытэщ. Фэ зытемылъыж дыгъужьыр, дыгъужь пэтрэ, сыт хуэдизкIэ
псэуфын. ЛIыгъэр Iыхьэ мыгуэшщи, адыгэр лIыгъэншэу къыщыщIэкIа зэман тхыдэм
ищIэжкъым. Ар, ди тхыдэр, гъэнщIащ лIыхъужьхэм я цIэкIэ. ЛIыхъужьыгъэкIэ
гъэнщIа ди тхыдэ IупщIхэм ящыщщ ЕтIуанэ Дунейпсо Зауэшхуэри. «Напэр псэм япэщ»,
жыхуаIэ псалъэжьым щIапIыкIа адыгэ щIалэ куэдыкIейм абы щыгъуи наIуэ къащIащ
лIыгъэм къилъыхъуэу лIыгу зыкIуэцIылъхэмкIэ ди лъэпкъыр зэрыуардэр. ЛIыхъужь мыхъуа
е дамыгъэ лъапIэ зрамыта а зауэм хэта адыгэ къэгъуэтыгъуейщ: Андырхъуей Хъусен,
Ачмыз Айдэмыр, Бжьыхьэкъу Къымчэрий, Иуан Хьэсэн, Къанкъуэщ Ахьмэдхъан, Къардэн
Къубатий, Къардэн Къэбард, Къардэн Мурат, Къуэнукъуей Назир, Къуэш Алий,
Къуныжь Зэмыхьшэрий, Мэсей, Аслъэнджэрий, Нэхей Даут, Тамбий Владимир, Тхьэгъуш
Исмэхьил, Хьэбэч Умар, Чуц Абубэчыр, Яхэгуауэ Михаил.
Адыгэ тхыдэжьым дриплъэжмэ, дэ къытхуэгъуэтыркъым нэхъ гуIэгъуэшхуэ, нэхъ зэман
бзаджэ. Зауэ гущIэгъуншэхэми, бэлыхь Iэджэми къела адыгэхэм я нэхъыбэр абы
ихьыжащ. Ихьыжащ гъэпцIагъэкIэ. Зауэу адыгэхэм я нэгу щIэкIа къомым лъэпкъыр
хагъэщIт. Уз бзаджэу адыгэхэм я фэ дэкIахэм лъэпкъыр хагухьт. Адыгэ лъэпкъыр –
зэрылъэпкъыу – абы ирищIыкIыным зы бетэмалщ иIэжар.
ЩIыхь орденым и
степенищри къратащ Мусэ Менлы, Бэрэгъун Алексей, Щхьэхъумыд Мысхьуд, Къуэшакъ
Григорий сымэ.
Дыщэ вагъуэр яхуэфащэт зауэм и етIуанэ махуэм Брест быдапIэм деж гранатхэр
зрипхэкIыу танкым зыпыщIэзыдза икIи ар къэзыгъэуа ТхьэмылIокъуэ Хьэсэн, бий
кхъухьлъатэу пщыкIутху къезыудыха ТхьэкIумащIэ Абдулыхь, Гастеллэ ещхьу
хэкIуэда Чэлимэтымрэ Быгуэмрэ, зи танкымкIэ аэродромым телъадэу бий кхъухьлъатэ
пщыкIутlрэ топ зыбжанэрэ зэхэзыкъута Апажэ Хьэмид, топгъауэ Таубэч Къасболэт,
зы зэхэуэ закъуэм топибгъу зыкъута Сунш Мэсэдин, уса­кIуэ икIи зауэлI хахуэ
КIуащ БетIал, Хьэмдэхъу Башир, фин зауэми Хэку зауэшхуэми лъэщу хэтахэу
Къашыргъэ ХьэтIиф, Жамборэ Щэ­уал, Бэрбэч Музэчыр, Къэбэрдейр щхьэхуит
къэщIыжыным си псэ нэхъыфIщ жимыIэу щIэзэуа ХъуэкIуэн Мухьэмэдрэ Бэрсокъуэ Щэлэ­уатрэ,
нэгъуэщIхэми.
Дэ дигу къыдогъэкIыж фронтым хуэлэжьа ди нэхъыжьхэр, ныбжьыщIэхэр. Сабийуэ
зауэр зи нэгу щIэкIахэр иджы цIыху тIорысэ хъужащ. Ауэ зауэм и фэбжьыр
лажьэшхуэу дунейм къытенащ. Зы унагъуи ди республикэм къыщыбгъуэтынкъым абы и
жьыр зыщIимыхуа. ИгъащIэм жаIэ: « Зауэ тыншрэ шэ фэбжьыфIрэ щыIэкъым». А
илъэсхэм яутIыпща шэ пщырхэм анэ куэд ягъэгуIащ, нысащIэ куэд фызабэ ящIащ,
сабий куэд адэншэ – анэншэу къагъэнащ. Абы хэкIуэда цIыхухэмрэ абы я
Iыхьлыхэмрэ къатепсыха гуауэм ущегупсыскIэ лъыр щIым хоткIуэ.
Зауэ. ЦIыху мамырхэм я псэр къыдоскIэ а псалъэм, абыхэм къагъэхъу
щIэпхъэджагъэхэм ятеухуа хъыбархэр зыхэзыххэр.  Зауэм и кIэм и закъуэкъым
хьэдагъэр – езыр зэрыщыту хьэдагъэ зэфэзэщщ.
ЕтIуанэ Дунейпсо Зауэшхуэм и пэж дыдэм  теухуауэ
ятхыжахэмрэ, ямытхыжу къэнам, лъэужьыншэ хъуам еплъытмэ, Iэпэтез хуэдэ гуэр
фIэкIа зэрымыхъум. АтIэми, а ятхыжахэм уащыщIэджыкIкIэ, ди хэкур абы щыгъуэ
зэрыта гузэвэгъуэ иным и теплъэгъуэ гуэрхэр IупщIу уи нэгу къыщIоувэж.
КIыщIоувэжри, игъащIэкIэ узылъэмыIэсын «вагъуэу» къыпфIощI…
ЕтIуанэ
Дунейпсо Зауэшхуэм  – гуауэрэ нэпскIэ гъэнщIащ мы псалъэм хэт дэтхэнэ зы
хьэрфри. Хьэрфхэм мы псалъэр «къыщагъэщIкIэ» дунейр нэхъ пшагъуэ мэхъу, гур
мэуз, псэр мэхыщIэ. Уи лъэпкъым, псэкIи къуэпскIи узэпха уи лъэпкъым, къыщыщIа,
къылъыса бэлыхьыр мы псалъэм «къыщигъэлъагъуэкIэ» ар зэхэпхыну абы утетхыхьыну
тынш? Тыншкъым! Пэжщ, художественнэ псалъэкIэ зауэшхуэм ущытетхыхькIэ,
ухуей-ухуэмейми ар «гъэщIэгъуэн» бощI, зыгуэрхэри лейуэ хыболъхьэ. Ауэ сыт
хуэдиз егъэлеиныгъэри хомылъхьами пэжым гъуазэ щепткIэ, тхыдэм и напэкIуэцI
«фIыцIэхэм» ущытетыхькIэ, ар гуауэщ, нэм нэпс къыщыпфIекIуэ гуауэщ… Апхуэдэущ
1945 гъэм и майр ди Хэкум, ди цIыхум къызэралэжьар.
Сэ сыхуейт, зауэм и бэлыхь псори ягъэву, псэууэ къэзыгъэзэжахэм яхуэфащэ пщIэ,
нэмыс яIэу къахуэнэжа гъащIэр гуфIэгъуэ защIэу ирахьэкIыну. Ахэр щIэзэуар
къащIэхъуэну щIэблэрщ, Хэкурщ, къащIэхъуэнухэм я дунейрщ, уэращ, сэращ, цIыхур
цIыху хуэдэу псэун папщIэщ. Ахэр абыхэм къайхъулIащ.
Ар псори дяпэкIэ зыхъумэн хуейр дэращ, зи щIалэгъуэхэрщ. Лъэпкъ зырызым
къыхэкIахэм, дин зэхуэмыдэ зезыхьэхэм дяку шыIэныгъэ, зэгурыIуэныгъэ, пщ1э,
нэмыс дэлъын хуейщ. ИтIанэщ IуэхугъуэщIэ хьэлэмэтхэм лъабжьэ щагъуэтынур. Ижь –
ижьыж лъандэрэ къызэрекIуэкIым хуэдэу нэхъыжьхэм пщIэ яхуэтщIу, Iущыгъэ тхэлърэ
щIэныгъэм дыхуэпабгъэу дыпсэун хуейщ. Апхуэдэу гъащIэр етхьэкIыныр дэр дыдэхэм
куэдкIэ дэлъытэжащи, дывгъэхъумэ мамырыгъэр, дывгъэсакъ. 2005 гъэм жэпуэгъуэм и
13 — 14 – хэм къэхъуауэ щыта гуауэшхуэм хуэдэ къэмыхъун папщIэ. Хэт игугъэнт а
пщэдджыжь дахэхэм бжьыхьэку мазэм и плъыфэ псомкIи зызыгъэщ1эрэщIа пщэдджыжь
щхъуэкIэплъыкIэм апхуэдэ гуауэшхуэкIэ зыкъытхузэридзэкIыну. Апхуэдиз псэ щIалэ
хэкIуэдэну. Апхуэдизылъ мы ди къалэ дахэ цIыкIум и щIым зыщ1ифыну. Апхуэдиз
унагъуэм гуауэ фIыцIэу къатепсыхэну. А махуэм къэхъуар нобэми цIыхухэм я щхьэм
къахуигъэтIасэркъым, лIыукIхэм зэрэхьа лейм и джэрпэджэжыр зэпымыууэ зэхыдох.
Иджыпстуи цIыхур гуузу яукI, унэхэр ягъэс, лIыжь – фызыжьхэмрэ сабийхэмрэ
къулейсызыгъэшхуэ къалъос.
Зауэ IэнатIэ Iумытмэ Iэщэ къиIэту псэ зыгъэныфынур гу лъэпкъ зимыIэ, зи акъылым
имытыж цIыхугъэншэ дыдэхэрщ. Апхуэдэхэщ цIыху куэд октябрым и 13 – м Iэщэ
зы1ыгъыу зауэ езыгъэжьахэр. А махуэм цIыху дапщэ яукIар? Зыми ищIэкъым ар.
ЯщIэми пэжыр къыбжаIэкъым.
Адэ – анэм дежкIэ, зэрытщIэщи, мы дунейм щынэхъ лъапIэ дыдэр я бынырщ. АтIэ,
хэт къиIуэтэфын ар зыIэщIэкIам и гущIэм щигъэвымрэ и псэм щыщIэмрэ зыхуэдизыр,
бэуапIэ къримыту и гум телъ хьэлъэр хэт трихыфын? А упщIэм и жэуапыр зыми
иратыфыну сэ къысщыхъукъым. Дунейм цIыхуу тетыр фыкъыхузоджэ дыщIэвмыгъэувэ
щIэпхъэджащIэхэм я нып. Куэдщ цIыхум я псэм лейуэ телъар, лъыуэ ягъэжар, нэпсу
щIагъэкIар! Дызэкъуэвгъэт, дызэхуэвгъэгуфIэ, дызэхуэвгъэгушхуэ!.

Духащ
зэуэныр! ТекIуэныгъэр

Штык
пцIанэм нуру толыдыкI!

Къихьащ
гуфIэгъуэр ди цIыху лIыгъэм,

ФыкъикI
окопхэм, фыкъыздикI!

ЗауэлIхэм,
фIыгъуэм чэф ищIауэ,

КъикIын
окопхэм шэчхэр ящI,

Я цейм
ятIагъуэр кIэрыпщIауэ

ПIейтейу
къажыхьыр, ба зэхуащI.

Окопым
къокIри зы долъей,

И каскэ
щIыхур щхьэрихауэ.

ЩIы
щIыIум щещIыр ислъэмей,

Iэгу
йоуэ псори, къэгушхуауэ.

Фашист
окопхэр хъуахэщ нэщI.

ЗауэлIхэр
щохьэ бий зигу икIам:

«Совет
сэлэтым щхьэщэ хуэфщI,

Арщ
къыфтекIуэныр зылъэкIар!»

1945 гъ.

(К1ыщокъуэ
Алим)

Инфоурок


Другое

ПрезентацииПрезентация на тему: Ц1ыху напэ.



Скачать материал

Нало Заур 
«Ц1ыху напэ»
7 класс



Скачать материал

  • Сейчас обучается 46 человек из 24 регионов

  • Сейчас обучается 95 человек из 32 регионов

  • Сейчас обучается 87 человек из 33 регионов

Описание презентации по отдельным слайдам:

  • Нало Заур 
«Ц1ыху напэ»
7 класс

    1 слайд

    Нало Заур
    «Ц1ыху напэ»
    7 класс

  • Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1э...

    2 слайд

    Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:
    Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1эныгъэ, пщ1э, напэ, къабзагъэ, пэжыгъэ, намыс, гущ1эгъу, гуф1эгъуэ,

  • Акъыл ц1ыхугъэнапэ

    3 слайд

    Акъыл
    ц1ыхугъэ
    напэ

  • Акъыл 
Ц1ыхур зэрыгупсысэ,
зэрызэхищ1ык1 .

    4 слайд

    Акъыл
    Ц1ыхур зэрыгупсысэ,
    зэрызэхищ1ык1 .

  • Воля — гушхуэныгъэ,хущ1экъуныгъэ,ф1эф1ыныгъэ,хуитыныгъэ.щхьэхуитыныгъэ.

    5 слайд

    Воля — гушхуэныгъэ,хущ1экъуныгъэ,ф1эф1ыныгъэ,хуитыныгъэ.щхьэхуитыныгъэ.

  • Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур 
–пэжыгъэщ.
Напэм и пэ псэр ихуэ.
Псэр щ...

    6 слайд

    Псалъэжьхэр
    Адыгэ напэр къэзылъхур
    –пэжыгъэщ.
    Напэм и пэ псэр ихуэ.
    Псэр щэй напэ къщэху.
    Напэм техуэр жьэм же1эр.
    Напэ зи1эм л1ыгъэхэлъщ.

  • Напэ-къабзэщ,хужьщ,къо-упщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ,хеящ1э нэхъыщхьэщ.

    7 слайд

    Напэ-къабзэщ,хужьщ,къо-упщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ,хеящ1э нэхъыщхьэщ.

  • Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

    8 слайд

    Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

  • ЖэуапырСытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщыт...

    9 слайд

    Жэуапыр
    Сытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщытын, гъэгъуныгъэ,ук1ытэ тхэлъын.

  • Напэ зимы1э ц1ыху.
Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

    10 слайд

    Напэ зимы1э ц1ыху.

    Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

  • «жить по совести»Когда человек не выполнил того, что был обязан сделать, схит...

    11 слайд

    «жить по совести»
    Когда человек не выполнил того, что был обязан сделать, схитрил, обманул кого-то. 
    Жить честно, справедливо.
    Делать что-либо хорошо, добросовестно.
    Поступать нравственно.
    «жить против совести»
    Поступать без стыда, без стеснения.
    Жить спокойно, не испытывая угрызения совести.

  • Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт
Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы х...

    12 слайд

    Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт
    Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы хэмылъу, и гум къыбгъэдэк1ыу.)
    Ар – ц1ыху …(захуагъэм и телъхьэщ., дзыхь ебгъэз хъунущ., 1уэху зыпэрыувэм пэжу бгъэдэдтщ. )
    Абы и сыт хуэдэ лъэбакъуэри пэжаъэм,захуагъэмтету еч. (егупсысауэ.)
    Абы ищ1энукъым 1уэхугъуэ …(щ1эук1ытэн, и щхьэр щ1рихьэхын.абы мылъку е ахъшэ къыпэк1уэну щытми.)
    Ар блэк1ынукъым …(ц1ыхум сэбэп хуэхъуфыну ищ1эмэ)
    Напэ зи1э ц1ыхум щыуагъэ къы1эщ1эщ1ауэ щытмэ.. (ар щ1огъукэж ), ик1и …. (ироук1ытэж).
    Напэр къегъэлъагъуэ…(ц1ыхум и гум илъымрэ и дуней тетык1эмрэ).
    Абы ц1ыхур хуеущий… (ф1ым, пэжыгъэм,захуагъэм).
    И жагъуэ мэхъу… (мыхъумыщ1агъэ щилъагъум деж).

  • Рефлексия. 
Псалъэухар нэгъэсыж.
Сэ нобэ къэсщ1ащ…
Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ…
Гуг...

    13 слайд

    Рефлексия.
    Псалъэухар нэгъэсыж.

    Сэ нобэ къэсщ1ащ…
    Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ…
    Гугъут.…
    Сэ къызгуры1уащ, …
    Сэ зэхэсщ1ащ, …
    Сэ сыдихьэхащ.…
    Урокым сэ къызгуригъэ1уащ.…
    Сэ сыхуейщ.…

  • Унэ лэжьыгъэ 
1. «Ц1ыху напэ»балладэм гъэхуауэ еджэн
2. Сочиненэ к1эщ1 тхын...

    14 слайд

    Унэ лэжьыгъэ

    1. «Ц1ыху напэ»балладэм гъэхуауэ еджэн
    2. Сочиненэ к1эщ1 тхын «напэмрэ ц1ыхугъэмрэ.»

Найдите материал к любому уроку, указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:

6 057 792 материала в базе

  • Выберите категорию:
  • Выберите учебник и тему
  • Выберите класс:
  • Тип материала:

    • Все материалы

    • Статьи

    • Научные работы

    • Видеоуроки

    • Презентации

    • Конспекты

    • Тесты

    • Рабочие программы

    • Другие методич. материалы

Найти материалы

Другие материалы

  • 26.11.2021
  • 142
  • 2
  • 26.11.2021
  • 709
  • 32
  • 26.11.2021
  • 99
  • 3
  • 26.11.2021
  • 113
  • 1

«Төрөөбүт литература (Родная литература) (в 2 частях)», Поликарпова Е.М., Молукова Л.Ф., Олесова С.Г.

  • 26.11.2021
  • 115
  • 0

«Дешаран книжка (Литературное чтение) (на чеченском языке)», Солтаханов Э.Х., Солтаханов И.Э.

  • 25.11.2021
  • 103
  • 0

Вам будут интересны эти курсы:

  • Курс профессиональной переподготовки «Управление персоналом и оформление трудовых отношений»

  • Курс повышения квалификации «Организация практики студентов в соответствии с требованиями ФГОС юридических направлений подготовки»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация деятельности по подбору и оценке персонала (рекрутинг)»

  • Курс повышения квалификации «Финансы: управление структурой капитала»

  • Курс повышения квалификации «Организация маркетинга в туризме»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация системы менеджмента транспортных услуг в туризме»

  • Курс профессиональной переподготовки «Уголовно-правовые дисциплины: теория и методика преподавания в образовательной организации»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация и управление процессом по предоставлению услуг по кредитному брокериджу»

  • Курс профессиональной переподготовки «Гражданско-правовые дисциплины: Теория и методика преподавания в образовательной организации»

  • Курс профессиональной переподготовки «Управление качеством»

  • Настоящий материал опубликован пользователем Чеченова Оксана Заурбиевна. Инфоурок является
    информационным посредником и предоставляет пользователям возможность размещать на сайте
    методические материалы. Всю ответственность за опубликованные материалы, содержащиеся в них
    сведения, а также за соблюдение авторских прав несут пользователи, загрузившие материал на сайт

    Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с
    сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.

    Удалить материал

  • Чеченова Оксана Заурбиевна

    • На сайте: 1 год и 1 месяц
    • Подписчики: 0
    • Всего просмотров: 1972
    • Всего материалов:

      3

  • Рабочий лист для урока литературного чтения в 4 классе по поэме А.С. Пушкина

chachba.blogspot.com
forum.ge и т.д.

В статье перечисляется неполный список черкесов, более 200 человек, получивших государственную награду независимой Республики Абхазия. Далее по тексту следует часть наполненная ненавистью, желчью, нацизмом, шовинизмом не только по отношению к черкесским добровольцам (которые бесспорно являются героями, в том числе и для черкесского народа!), но, во многом, и по отношению ко всему абхаза-черкесскому народу. 

«Это список лишь части черкесов, погибших выдающимся образом, по-геройски. Общее количество же их было намного больше.

Хочу напомнить также, что в отличие от чеченцев, которые приняли участие лишь в штурме Гагра и затем, учуяв недобрую ситуацию, поспешно покинули Абхазию, черкесы с первого до последнего дня войны обильно проливали кровь грузин.

Кроме того, черкесы были самыми жестокими боевиками и кровопийцами, пытавшими и расстреливавшими грузинское население Абхазии.

И наконец, вспомните – в противоположность чеченцам, черкесы не извинились перед Грузией. Напротив, они до сего дня отличаются радикально антигрузинским настроем.

И так, на фоне оккупации Абхазии, изгнания грузинского населения, когда со стороны черкесов продолжается поддержка абхазских сепаратистов и слышны прямые призывы в сторону грузин – узаконить геноцид и этническую чистку, путем признания Грузией независимости Абхазии, установка памятник жертвам геноцида черкесов в Грузии, что является ничем иным, как оскорбление памяти убитых десятков тысяч, и оскорбление сотен тысяч изгнанных грузин из Абхазии!!!
Я считаю, что нужно настоятельно требовать от лидеров Черкеской организации прекратить манипулировать Абхазской темой, а также не вмешательства в Грузино-Абхазские споры. Черкесам нужно наконец научиться отличать интересы своего народа от интересов Абхазского и не гнаться одновременно за двумя зайцами, в противном случае рискуя потерять обе добычи.
Я не раз твердил, и повторю опять, что не бывает дружбы и братства между народами, есть лишь взаимные интересы, преследуемые обеими сторонами. А то или иное вмешательство со стороны Черкесов в Грузино-Абхазские споры и дискуссии негативно отразится на Грузино-Черкесские отношения, порождая раскол, который будет являться «большим гвоздем в гробу» Черкесской государственности, который никакими клешнями не вытащить. Яркой попыткой внести такой раскол внутри Грузии между Сванами и Грузинами, является утверждение со стороны Черкесов, что Сванетия – была и есть отдельное от Грузии государство под названием Лешуаниера, а утверждение, что Грузия была и есть ЕДИНОЙ, считается далеко зашедшей наглостью со стороны Грузин. Так у меня вопрос: а заявление в адрес Грузии и Грузин «если не хотите раскола, оставьте в покое Апсны» не является ли той самой наглостью со стороны Черкесов, и с каких пор это Черкесы стали Абхазскими адвокатами? А может стоит для начала разобраться со своей государственностью, а потом лезть в чужое, если хватит совести. Или потеряли уже, как Черкесскую стрелу?
Так вот, ничего положительного в отношениях с Грузией подобными заявлениями вы не добьетесь, и о каких добрососедских отношениях может идти речь, когда внутриполитической сфере полный разброд и шатание? Я к вам обращаюсь еще раз: что посеете – то и пожнете, ведь каков привет – таков и ответ.»

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджакIуэ

Нэгъуей Маринэт Iэуес ипхъу.

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ.  (Нало З.)

Бзэр псалъэ къудейкъым, ар гупсысэкIэщ, дуней тетыкIэщ. (Нало З.)

Мастер-классым и темэр:  «Псэм и пэ- напэ.»

Мастер-классым и темэр:

«Псэм и пэ- напэ.»

Мастер-классым и мурадхэр:   1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;   2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн;   3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;   4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

Мастер-классым и мурадхэр:

1. напэ псалъэм и мыхьэнэр гъэбелджылын;

2. напэмрэ ц1ыхугъэмрэ нэхъ лъап1э зэрыщымы1эр ягурыгъа1уэк1эрэ еджак1уэхэм гъэсэныгъэ хэлъхьэн;

3. напэм и тезырым и хьэлъагъыр на1уэ къэщ1ын;

4. ц1ыху нэс, ц1ыху пэж, лэжьыгъэр зыгъэк1уатэ, Хэкур ф1ыуэ зылъагъу хъуным хуэгъэсэн, я гур дахагъэм пэжыгъэм, къабзагъэм, щ1эныгъэм къыхуэгъэушын.

- Псэ къабзэ -Псы къабзэ -Пэж къабзэ  - Напэ къабзэ  - Уафэ къабзэ - Жьы къабзэ  -Тетрадь напэ

— Псэ къабзэ

-Псы къабзэ

-Пэж къабзэ

— Напэ къабзэ

— Уафэ къабзэ

— Жьы къабзэ

-Тетрадь напэ

Урокым и эпиграфыр: Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр, Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр. Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр, Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ. Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ, Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ. ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр, МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Урокым и эпиграфыр:

Мы дунейм дыщэщ щынэхъ лъапIэр,

Я фIэнэхъ къабзэр, мазэм хуагъадэр.

Ауэ абыхэм нэхърэ нэхъ лъапIэр,

Нэхъ къабзэу сыбжыр — адыгэ напэрщ.

Адыгэ напэрщ, си лъэпкъыжь напэрщ,

Уэри уи напэ, сэри си напэ адыгэ напэрщ.

ЗэтрипIэжми тхьэшхуэм ди напIэр,

МылIэжыныпсэр адыгэ напэрщ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

  • Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
  • Напэм ипэ псэр ихуэ.
  • Псэр щэи напэ къэщэху.
  • Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
  • Напэм техуэр жьэм же1эр.
  • Напэ зиIэм лIыгъэ хэлъщ.
  • Напэ зимыIэм сыт епщIэфын!?
  • Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ.
  • ЛIэныгъэми лIыгъэ хэлъщ
  • Е улIын, е улIэн
  • Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
  • Е пщIауэ фIым ущымыгугъ.
  • ИкIута из хъужыркъым

-Сэ си напэр , си ук1ытэр Уэстынкъым, сыл1ам! СУхуейм сыгъэпщыл1. С1ихыфыну сэ си напэр Дунейм теткъым зыл1. Напэншэу сыпсэу нэхърэ  нэхъыф1щ сымыпсэум 1ых ухуейм , мылъкуу си1эр.

  • -Сэ си напэр , си ук1ытэр
  • Уэстынкъым, сыл1ам!
  • СУхуейм сыгъэпщыл1.
  • С1ихыфыну сэ си напэр
  • Дунейм теткъым зыл1.
  • Напэншэу сыпсэу нэхърэ
  • нэхъыф1щ сымыпсэум
  • 1ых ухуейм , мылъкуу си1эр.

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

ЩоджэнцIыкIу Алий 1900- 1941гъ.гъ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр Нурыр къыщхьэщех, ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу ЛIым и хьэдэр дах. Напэ къабзэм и къабзагъэр Дыгъэ бзийм хыхьащ. Анэ псоми я быдзышэм Бынхэм хухалъхьащ.

Напэ хужьу щылъщ а хьэдэр

Нурыр къыщхьэщех,

ЦIыхуу щыIэм ягъэлъапIэу

ЛIым и хьэдэр дах.

Напэ къабзэм и къабзагъэр

Дыгъэ бзийм хыхьащ.

Анэ псоми я быдзышэм

Бынхэм хухалъхьащ.

Псалъэжьхэр

Псалъэжьхэр

  • Адыгэ напэр къэзылъхур пэжырщ
  • Напэм ипэ псэр ихуэ.
  • Псэр щэи напэ къэщэху.
  • Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
  • Напэм техуэр жьэм же1эр.
  • Напэ зи1эм л1ыгъэ хэлъщ.
  • Напэ зимы1эм сыт епщ1эфын!?
  • Напэ зимы1эм дзажэпкъ и1эщ.
  • Л1эныгъэми л1ыгъэ хэлъщ
  • Е ул1ын, е ул1эн
  • Шыгъу зышхар псы ефэжын хуейщ.
  • Е пщ1ауэ ф1ым ущымыгугъ.
  • Ик1ута из хъужыркъым

Бзэм зегъэужьын:   Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,  къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу.  Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Бзэм зегъэужьын:

Хэхэс- нэгъуэщI щIыпIэ, хамэщI къикIауэ псэу цIыху,

къыщалъхуам щымыпсэууэ хамэщI щыпсэу.

Факъырэ-зыри зыбгъэдэмылъ, къилъэIухуэмкIэ псэу цIыху

Какие б ни грозили горести,  И где бы ни ждала беда,  Не поступайся только совестью ,  Ни днем, ни ночью, никогда!

Какие б ни грозили горести, И где бы ни ждала беда, Не поступайся только совестью , Ни днем, ни ночью, никогда!

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, - жаIэ.  Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей -  Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм  Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм.  Елгъэр Кашиф .

Напэ зимыIэм дзажэпкъ иIэщ, — жаIэ. Ауэ апхуэдэ дзажэпкъ сыхуэмей — Си лъэпкъ и пащхьэ напэ тIэкIу щызиIэм Сыкъабзэлъабзэу срехыж дунейм. Елгъэр Кашиф .

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус,  Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей,  Губжьк1э бдзы уи 1упсыр  Къэнэжынщ уи дей.  К1уащ Бет1ал.

Напэр зыхъумэфым уэрэдыр хуаус, Нобэ пц1ы бупсым, къыщ1эщынщ пщэдей, Губжьк1э бдзы уи 1упсыр Къэнэжынщ уи дей. К1уащ Бет1ал.

« Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»

« Уи напэр хъумэ.Ар пхъумэмэ, уи щхьэри, адэжь щ1ыналъэри, лъэпкъри дыкъэпхъумащ. Хуэсакъ напэм. Аращ

псом нэхърэ нэхъапэр,си щ1алэ.»

«…Напэр - лъапIэщ,  Напэр сытми япэщ!...»  (Жылэтеж Сэлэдин)

«…Напэр — лъапIэщ, Напэр сытми япэщ!…»

(Жылэтеж Сэлэдин)

«…  Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри  Пумылъыт уэ напэм.  ЛIы хуэдэлIым псэри гури  Къуитыфынущ япэ!...»      (Жылэтеж Сэлэдин )

«… Ахъши, фIыгъуи, нэгъуэщI гуэри Пумылъыт уэ напэм. ЛIы хуэдэлIым псэри гури Къуитыфынущ япэ!…»

(Жылэтеж Сэлэдин )

Синквейн: Напэ къабзэщ,хужьщщ; къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ; хеящ1э нэхъыщхьэщ; Псэм ипэ- напэ.

Синквейн:

Напэ

къабзэщ,хужьщщ;

къоупщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ;

хеящ1э нэхъыщхьэщ;

Псэм ипэ- напэ.

Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.  Лъэпкъ напэр тезымыхын, зи напэр темыкIын цIыху Тхьэм псори дищI!

Дывгъэхъумэ, дыхуэвгъэсакъ ди цIыху, ди адыгэ напэм.

Лъэпкъ напэр тезымыхын,

зи напэр темыкIын цIыху Тхьэм псори дищI!

Берычэт бесын!

Берычэт бесын!

Кабардино – Балкарский 
государственный университет

им.Х.М. Бербекова

Конкурс эссе

«Великая Отечественная война в судьбе нашего
народа»

«Напэр псэм япэщ»

https://vr-vyksa.ru/media/images/chronika_VOV_ANAxmFy.max-1200x800.jpgЛэжьыгъэр
зыгъэзэщ1ар:

Бахъсэн къалэ дэт  етхуанэ
еджап1эм

и епщ1анэ классым щеджэ

Азычэ Ясминэ

 Егъэджак1уэр:

Л1эужь Залинэ

2021 гъ.

Сыт щыгъуи цIыхур зыхуэныкъуэу зыщIэхъупсыр
мамырыгъэ пэтми, ди жагъуэ зэрыхъунщи, дунейр зауэншэ хъуркъым. Илъэс мин
бжыгъэкIэ узэIэбэкIыжми, зыми къытедмыхауэ, зыми къеIыдмыхауэ Тхьэм къыдипэсу
къытхуигъэфэщауэ дыкъызытехъуа ди Хэку лъапIэми зауэ куэд щекIуэкIащ. Зауэр,
дауи, хэткIи гуауэщ. Зауэр къэзыхьауэ зыфIэщIыжми фIэкIуэдар къихьауэ
къыфIэщIым нэхърэ нэхъыбэщ. Зауэр, дауи, гуауэщ, цIыхугъэншагъэщ, ар лIэныгъэщ,
лъэпкъгъэкIуэдщ. Ар дэ – ди лъэпкъым нэхъыфIу къызыгурыIуэ, зыхэзыщIэ лъэпкъ
дуней псом темытынкIи хъунущ. Илъэсищэ зыбжанэкIэ узэIэбэкIыжмэ, ди Хэку
лъапIэм щекIуэкIа
ЕтIуанэ Дунейпсо Зауэшхуэр нэмыцэхэм дэ лейуэ
къыдахар зыхуэдизыр сыт хуэдэ IэмалкIи пхужыIэнукъым. Уи унагъуэ зэкъуэуда зэрыхъум,
уи лъэпкъ зэрызэхэлъалъэм къыщымынэу, уи Хэку пэIэщIэ узэрыхъум къыпхуихь
ягъэр, тхьэмыщкIагъэр зыхуэдэр – зыхуэдизыр – ар зымыгъэунэхуам дежкIэ
гурыIуэгъуейщ, зыхэщIэгъуейщ. Зи Хэку пэIэщIэ, зи лъапсэ пэжыжьэ лъэпкъыр, сыт
и лъэщами, тхьэмыщкIэщ, нэхъ лъэщ щымыIэуи дывгъэщIи, абы щыгъуэми зи фэ елъэфа
дыгъужь пэлъытэщ. Фэ зытемылъыж дыгъужьыр, дыгъужь пэтрэ, сыт хуэдизкIэ
псэуфын. ЛIыгъэр Iыхьэ мыгуэшщи, адыгэр лIыгъэншэу къыщыщIэкIа зэман тхыдэм
ищIэжкъым. Ар, ди тхыдэр, гъэнщIащ лIыхъужьхэм я цIэкIэ. ЛIыхъужьыгъэкIэ
гъэнщIа ди тхыдэ IупщIхэм ящыщщ ЕтIуанэ Дунейпсо Зауэшхуэри. «Напэр псэм япэщ»,
жыхуаIэ псалъэжьым щIапIыкIа адыгэ щIалэ куэдыкIейм абы щыгъуи наIуэ къащIащ
лIыгъэм къилъыхъуэу лIыгу зыкIуэцIылъхэмкIэ ди лъэпкъыр зэрыуардэр. ЛIыхъужь мыхъуа
е дамыгъэ лъапIэ зрамыта а зауэм хэта адыгэ къэгъуэтыгъуейщ: Андырхъуей Хъусен,
Ачмыз Айдэмыр, Бжьыхьэкъу Къымчэрий, Иуан Хьэсэн, Къанкъуэщ Ахьмэдхъан, Къардэн
Къубатий, Къардэн Къэбард, Къардэн Мурат, Къуэнукъуей Назир, Къуэш Алий,
Къуныжь Зэмыхьшэрий, Мэсей, Аслъэнджэрий, Нэхей Даут, Тамбий Владимир, Тхьэгъуш
Исмэхьил, Хьэбэч Умар, Чуц Абубэчыр, Яхэгуауэ Михаил.
Адыгэ тхыдэжьым дриплъэжмэ, дэ къытхуэгъуэтыркъым нэхъ гуIэгъуэшхуэ, нэхъ зэман
бзаджэ. Зауэ гущIэгъуншэхэми, бэлыхь Iэджэми къела адыгэхэм я нэхъыбэр абы
ихьыжащ. Ихьыжащ гъэпцIагъэкIэ. Зауэу адыгэхэм я нэгу щIэкIа къомым лъэпкъыр
хагъэщIт. Уз бзаджэу адыгэхэм я фэ дэкIахэм лъэпкъыр хагухьт. Адыгэ лъэпкъыр –
зэрылъэпкъыу – абы ирищIыкIыным зы бетэмалщ иIэжар.
ЩIыхь орденым и
степенищри къратащ Мусэ Менлы, Бэрэгъун Алексей, Щхьэхъумыд Мысхьуд, Къуэшакъ
Григорий сымэ.
Дыщэ вагъуэр яхуэфащэт зауэм и етIуанэ махуэм Брест быдапIэм деж гранатхэр
зрипхэкIыу танкым зыпыщIэзыдза икIи ар къэзыгъэуа ТхьэмылIокъуэ Хьэсэн, бий
кхъухьлъатэу пщыкIутху къезыудыха ТхьэкIумащIэ Абдулыхь, Гастеллэ ещхьу
хэкIуэда Чэлимэтымрэ Быгуэмрэ, зи танкымкIэ аэродромым телъадэу бий кхъухьлъатэ
пщыкIутlрэ топ зыбжанэрэ зэхэзыкъута Апажэ Хьэмид, топгъауэ Таубэч Къасболэт,
зы зэхэуэ закъуэм топибгъу зыкъута Сунш Мэсэдин, уса­кIуэ икIи зауэлI хахуэ
КIуащ БетIал, Хьэмдэхъу Башир, фин зауэми Хэку зауэшхуэми лъэщу хэтахэу
Къашыргъэ ХьэтIиф, Жамборэ Щэ­уал, Бэрбэч Музэчыр, Къэбэрдейр щхьэхуит
къэщIыжыным си псэ нэхъыфIщ жимыIэу щIэзэуа ХъуэкIуэн Мухьэмэдрэ Бэрсокъуэ Щэлэ­уатрэ,
нэгъуэщIхэми.
Дэ дигу къыдогъэкIыж фронтым хуэлэжьа ди нэхъыжьхэр, ныбжьыщIэхэр. Сабийуэ
зауэр зи нэгу щIэкIахэр иджы цIыху тIорысэ хъужащ. Ауэ зауэм и фэбжьыр
лажьэшхуэу дунейм къытенащ. Зы унагъуи ди республикэм къыщыбгъуэтынкъым абы и
жьыр зыщIимыхуа. ИгъащIэм жаIэ: « Зауэ тыншрэ шэ фэбжьыфIрэ щыIэкъым». А
илъэсхэм яутIыпща шэ пщырхэм анэ куэд ягъэгуIащ, нысащIэ куэд фызабэ ящIащ,
сабий куэд адэншэ – анэншэу къагъэнащ. Абы хэкIуэда цIыхухэмрэ абы я
Iыхьлыхэмрэ къатепсыха гуауэм ущегупсыскIэ лъыр щIым хоткIуэ.
Зауэ. ЦIыху мамырхэм я псэр къыдоскIэ а псалъэм, абыхэм къагъэхъу
щIэпхъэджагъэхэм ятеухуа хъыбархэр зыхэзыххэр.  Зауэм и кIэм и закъуэкъым
хьэдагъэр – езыр зэрыщыту хьэдагъэ зэфэзэщщ.
ЕтIуанэ Дунейпсо Зауэшхуэм и пэж дыдэм  теухуауэ
ятхыжахэмрэ, ямытхыжу къэнам, лъэужьыншэ хъуам еплъытмэ, Iэпэтез хуэдэ гуэр
фIэкIа зэрымыхъум. АтIэми, а ятхыжахэм уащыщIэджыкIкIэ, ди хэкур абы щыгъуэ
зэрыта гузэвэгъуэ иным и теплъэгъуэ гуэрхэр IупщIу уи нэгу къыщIоувэж.
КIыщIоувэжри, игъащIэкIэ узылъэмыIэсын «вагъуэу» къыпфIощI…
ЕтIуанэ
Дунейпсо Зауэшхуэм  – гуауэрэ нэпскIэ гъэнщIащ мы псалъэм хэт дэтхэнэ зы
хьэрфри. Хьэрфхэм мы псалъэр «къыщагъэщIкIэ» дунейр нэхъ пшагъуэ мэхъу, гур
мэуз, псэр мэхыщIэ. Уи лъэпкъым, псэкIи къуэпскIи узэпха уи лъэпкъым, къыщыщIа,
къылъыса бэлыхьыр мы псалъэм «къыщигъэлъагъуэкIэ» ар зэхэпхыну абы утетхыхьыну
тынш? Тыншкъым! Пэжщ, художественнэ псалъэкIэ зауэшхуэм ущытетхыхькIэ,
ухуей-ухуэмейми ар «гъэщIэгъуэн» бощI, зыгуэрхэри лейуэ хыболъхьэ. Ауэ сыт
хуэдиз егъэлеиныгъэри хомылъхьами пэжым гъуазэ щепткIэ, тхыдэм и напэкIуэцI
«фIыцIэхэм» ущытетыхькIэ, ар гуауэщ, нэм нэпс къыщыпфIекIуэ гуауэщ… Апхуэдэущ
1945 гъэм и майр ди Хэкум, ди цIыхум къызэралэжьар.
Сэ сыхуейт, зауэм и бэлыхь псори ягъэву, псэууэ къэзыгъэзэжахэм яхуэфащэ пщIэ,
нэмыс яIэу къахуэнэжа гъащIэр гуфIэгъуэ защIэу ирахьэкIыну. Ахэр щIэзэуар
къащIэхъуэну щIэблэрщ, Хэкурщ, къащIэхъуэнухэм я дунейрщ, уэращ, сэращ, цIыхур
цIыху хуэдэу псэун папщIэщ. Ахэр абыхэм къайхъулIащ.
Ар псори дяпэкIэ зыхъумэн хуейр дэращ, зи щIалэгъуэхэрщ. Лъэпкъ зырызым
къыхэкIахэм, дин зэхуэмыдэ зезыхьэхэм дяку шыIэныгъэ, зэгурыIуэныгъэ, пщ1э,
нэмыс дэлъын хуейщ. ИтIанэщ IуэхугъуэщIэ хьэлэмэтхэм лъабжьэ щагъуэтынур. Ижь –
ижьыж лъандэрэ къызэрекIуэкIым хуэдэу нэхъыжьхэм пщIэ яхуэтщIу, Iущыгъэ тхэлърэ
щIэныгъэм дыхуэпабгъэу дыпсэун хуейщ. Апхуэдэу гъащIэр етхьэкIыныр дэр дыдэхэм
куэдкIэ дэлъытэжащи, дывгъэхъумэ мамырыгъэр, дывгъэсакъ. 2005 гъэм жэпуэгъуэм и
13 — 14 – хэм къэхъуауэ щыта гуауэшхуэм хуэдэ къэмыхъун папщIэ. Хэт игугъэнт а
пщэдджыжь дахэхэм бжьыхьэку мазэм и плъыфэ псомкIи зызыгъэщ1эрэщIа пщэдджыжь
щхъуэкIэплъыкIэм апхуэдэ гуауэшхуэкIэ зыкъытхузэридзэкIыну. Апхуэдиз псэ щIалэ
хэкIуэдэну. Апхуэдизылъ мы ди къалэ дахэ цIыкIум и щIым зыщ1ифыну. Апхуэдиз
унагъуэм гуауэ фIыцIэу къатепсыхэну. А махуэм къэхъуар нобэми цIыхухэм я щхьэм
къахуигъэтIасэркъым, лIыукIхэм зэрэхьа лейм и джэрпэджэжыр зэпымыууэ зэхыдох.
Иджыпстуи цIыхур гуузу яукI, унэхэр ягъэс, лIыжь – фызыжьхэмрэ сабийхэмрэ
къулейсызыгъэшхуэ къалъос.
Зауэ IэнатIэ Iумытмэ Iэщэ къиIэту псэ зыгъэныфынур гу лъэпкъ зимыIэ, зи акъылым
имытыж цIыхугъэншэ дыдэхэрщ. Апхуэдэхэщ цIыху куэд октябрым и 13 – м Iэщэ
зы1ыгъыу зауэ езыгъэжьахэр. А махуэм цIыху дапщэ яукIар? Зыми ищIэкъым ар.
ЯщIэми пэжыр къыбжаIэкъым.
Адэ – анэм дежкIэ, зэрытщIэщи, мы дунейм щынэхъ лъапIэ дыдэр я бынырщ. АтIэ,
хэт къиIуэтэфын ар зыIэщIэкIам и гущIэм щигъэвымрэ и псэм щыщIэмрэ зыхуэдизыр,
бэуапIэ къримыту и гум телъ хьэлъэр хэт трихыфын? А упщIэм и жэуапыр зыми
иратыфыну сэ къысщыхъукъым. Дунейм цIыхуу тетыр фыкъыхузоджэ дыщIэвмыгъэувэ
щIэпхъэджащIэхэм я нып. Куэдщ цIыхум я псэм лейуэ телъар, лъыуэ ягъэжар, нэпсу
щIагъэкIар! Дызэкъуэвгъэт, дызэхуэвгъэгуфIэ, дызэхуэвгъэгушхуэ!.

Духащ
зэуэныр! ТекIуэныгъэр

Штык
пцIанэм нуру толыдыкI!

Къихьащ
гуфIэгъуэр ди цIыху лIыгъэм,

ФыкъикI
окопхэм, фыкъыздикI!

ЗауэлIхэм,
фIыгъуэм чэф ищIауэ,

КъикIын
окопхэм шэчхэр ящI,

Я цейм
ятIагъуэр кIэрыпщIауэ

ПIейтейу
къажыхьыр, ба зэхуащI.

Окопым
къокIри зы долъей,

И каскэ
щIыхур щхьэрихауэ.

ЩIы
щIыIум щещIыр ислъэмей,

Iэгу
йоуэ псори, къэгушхуауэ.

Фашист
окопхэр хъуахэщ нэщI.

ЗауэлIхэр
щохьэ бий зигу икIам:

«Совет
сэлэтым щхьэщэ хуэфщI,

Арщ
къыфтекIуэныр зылъэкIар!»

1945 гъ.

(К1ыщокъуэ
Алим)



Скачать материал

Нало Заур 
 «Ц1ыху напэ»
7 класс



Скачать материал

  • Сейчас обучается 23 человека из 18 регионов

  • Сейчас обучается 92 человека из 39 регионов

Описание презентации по отдельным слайдам:

  • Нало Заур 
 «Ц1ыху напэ»
7 класс

    1 слайд

    Нало Заур
    «Ц1ыху напэ»
    7 класс

  • Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1э...

    2 слайд

    Гъащ1эм хъугъуэф1ыгъуэ нэхъ ин дыдэу ц1ыхум бгъэдэлъыр:
    Ф1ы, лъагъуныгъэ, шы1эныгъэ, пщ1э, напэ, къабзагъэ, пэжыгъэ, намыс, гущ1эгъу, гуф1эгъуэ,

  • Акъыл ц1ыхугъэнапэ

    3 слайд

    Акъыл
    ц1ыхугъэ
    напэ

  • Акъыл 
Ц1ыхур зэрыгупсысэ,
зэрызэхищ1ык1 .

    4 слайд

    Акъыл
    Ц1ыхур зэрыгупсысэ,
    зэрызэхищ1ык1 .

  • Воля — гушхуэныгъэ,хущ1экъуныгъэ,ф1эф1ыныгъэ,хуитыныгъэ.щхьэхуитыныгъэ.

    5 слайд

    Воля — гушхуэныгъэ,хущ1экъуныгъэ,ф1эф1ыныгъэ,хуитыныгъэ.щхьэхуитыныгъэ.

  • Псалъэжьхэр
Адыгэ напэр къэзылъхур 
–пэжыгъэщ.
Напэм и пэ псэр ихуэ.
Псэр щ...

    6 слайд

    Псалъэжьхэр
    Адыгэ напэр къэзылъхур
    –пэжыгъэщ.
    Напэм и пэ псэр ихуэ.
    Псэр щэй напэ къщэху.
    Напэм техуэр жьэм же1эр.
    Напэ зи1эм л1ыгъэхэлъщ.

  • Напэ-къабзэщ,хужьщ,къо-упщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ,хеящ1э нэхъыщхьэщ.

    7 слайд

    Напэ-къабзэщ,хужьщ,къо-упщ1ыр,уеущий,уегъэук1ытэ,хеящ1э нэхъыщхьэщ.

  • Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

    8 слайд

    Дауэ зэрытхъумэныр ди напэр ?

  • ЖэуапырСытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщыт...

    9 слайд

    Жэуапыр
    Сытым щыгъуи пэжыр жыт1эфу дыщытын, ди щыуагъэхэр къэдгъуэтыжыфу дыщытын, гъэгъуныгъэ,ук1ытэ тхэлъын.

  • Напэ зимы1э ц1ыху.

Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

    10 слайд

    Напэ зимы1э ц1ыху.

    Ук1ытэ,хабзэ зыхэмылъ,зым щхьэк1и зи дзэ мыш ц1ыху.

  • «жить по совести»Когда человек не выполнил того, что был обязан сделать, схит...

    11 слайд

    «жить по совести»
    Когда человек не выполнил того, что был обязан сделать, схитрил, обманул кого-то. 
    Жить честно, справедливо.
    Делать что-либо хорошо, добросовестно.
    Поступать нравственно.
    «жить против совести»
    Поступать без стыда, без стеснения.
    Жить спокойно, не испытывая угрызения совести.

  • Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт
Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы х...

    12 слайд

    Напэ зезыхьэ ц1ыхум и сурэт
    Абы сыт хуэдэ 1уэхури пэжыгъэ хэлъу елэжь…(пц1ы хэмылъу, и гум къыбгъэдэк1ыу.)
    Ар – ц1ыху …(захуагъэм и телъхьэщ., дзыхь ебгъэз хъунущ., 1уэху зыпэрыувэм пэжу бгъэдэдтщ. )
    Абы и сыт хуэдэ лъэбакъуэри пэжаъэм,захуагъэмтету еч. (егупсысауэ.)
    Абы ищ1энукъым 1уэхугъуэ …(щ1эук1ытэн, и щхьэр щ1рихьэхын.абы мылъку е ахъшэ къыпэк1уэну щытми.)
    Ар блэк1ынукъым …(ц1ыхум сэбэп хуэхъуфыну ищ1эмэ)
    Напэ зи1э ц1ыхум щыуагъэ къы1эщ1эщ1ауэ щытмэ.. (ар щ1огъукэж ), ик1и …. (ироук1ытэж).
    Напэр къегъэлъагъуэ…(ц1ыхум и гум илъымрэ и дуней тетык1эмрэ).
    Абы ц1ыхур хуеущий… (ф1ым, пэжыгъэм,захуагъэм).
    И жагъуэ мэхъу… (мыхъумыщ1агъэ щилъагъум деж).

  • Рефлексия. 
Псалъэухар нэгъэсыж.

Сэ нобэ къэсщ1ащ…
Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ…
Гуг...

    13 слайд

    Рефлексия.
    Псалъэухар нэгъэсыж.

    Сэ нобэ къэсщ1ащ…
    Гъэщ1эгъуэн сщыхъуащ…
    Гугъут.…
    Сэ къызгуры1уащ, …
    Сэ зэхэсщ1ащ, …
    Сэ сыдихьэхащ.…
    Урокым сэ къызгуригъэ1уащ.…
    Сэ сыхуейщ.…

  • Унэ лэжьыгъэ 

1. «Ц1ыху напэ»балладэм гъэхуауэ еджэн
2. Сочиненэ к1эщ1 тхын...

    14 слайд

    Унэ лэжьыгъэ

    1. «Ц1ыху напэ»балладэм гъэхуауэ еджэн
    2. Сочиненэ к1эщ1 тхын «напэмрэ ц1ыхугъэмрэ.»

Найдите материал к любому уроку, указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:

6 155 080 материалов в базе

  • Выберите категорию:

  • Выберите учебник и тему

  • Выберите класс:

  • Тип материала:

    • Все материалы

    • Статьи

    • Научные работы

    • Видеоуроки

    • Презентации

    • Конспекты

    • Тесты

    • Рабочие программы

    • Другие методич. материалы

Найти материалы

Другие материалы

  • 26.11.2021
  • 150
  • 3
  • 26.11.2021
  • 742
  • 35
  • 26.11.2021
  • 139
  • 6
  • 26.11.2021
  • 124
  • 1

«Төрөөбүт литература (Родная литература) (в 2 частях)», Поликарпова Е.М., Молукова Л.Ф., Олесова С.Г.

  • 26.11.2021
  • 131
  • 0

«Дешаран книжка (Литературное чтение) (на чеченском языке)», Солтаханов Э.Х., Солтаханов И.Э.

  • 25.11.2021
  • 109
  • 0

Вам будут интересны эти курсы:

  • Курс профессиональной переподготовки «Управление персоналом и оформление трудовых отношений»

  • Курс повышения квалификации «Организация практики студентов в соответствии с требованиями ФГОС юридических направлений подготовки»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация деятельности по подбору и оценке персонала (рекрутинг)»

  • Курс повышения квалификации «Финансы: управление структурой капитала»

  • Курс повышения квалификации «Организация маркетинга в туризме»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация системы менеджмента транспортных услуг в туризме»

  • Курс профессиональной переподготовки «Уголовно-правовые дисциплины: теория и методика преподавания в образовательной организации»

  • Курс профессиональной переподготовки «Организация и управление процессом по предоставлению услуг по кредитному брокериджу»

  • Курс профессиональной переподготовки «Гражданско-правовые дисциплины: теория и методика преподавания в образовательной организации»

  • Курс профессиональной переподготовки «Управление качеством»

  • Настоящий материал опубликован пользователем Чеченова Оксана Заурбиевна. Инфоурок является
    информационным посредником и предоставляет пользователям возможность размещать на сайте
    методические материалы. Всю ответственность за опубликованные материалы, содержащиеся в них
    сведения, а также за соблюдение авторских прав несут пользователи, загрузившие материал на сайт

    Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с
    сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.

    Удалить материал

  • Чеченова Оксана Заурбиевна

    • На сайте: 1 год и 3 месяца
    • Подписчики: 0
    • Всего просмотров: 2744
    • Всего материалов:

      3

  • Рабочий лист для урока литературного чтения в 4 классе по поэме А.С. Пушкина

Страницы: <<  <  2 | 3 | 4 | 5 | 6  >  >>

Нурыр къыщхьэщех,
Ц1ыхуу щы1эм ягъэлъап1эу,
Л1ым и хьэдэр дах.
Егъэджак1уэм: Ипэк1э жыт1ар къызэщ1эткъуэжмэ. ( тетрадь напит1ыр гъэлъэгъуэн: хужьымрэ ушк1умп1амрэ) мы балладэм къыхэщыж л1ыхъужьыр зыхуэдгъадэр. зи гугъу тщ1а тетрадь напэхэм ящыщу дэтхэнэра?
Едж. Напэ къабзэу напэ хужьырщ ар зыхуэдэр
Егъэджак1уэм: Пэж дыдэу къызжеф1ащ, ц1ык1ухэ. Гъащ1эм и сыт хуэдэ къэхъугъэми епхьэл1э хъуну къулейщ ди адыгэ лъэпкъыр псалъэжь 1ущхэмк1э къызжеф1эт мы тхыгъэм епхьэл1э хъуну псалъэжьхэр
Едж. Псэм ипэ — напэ
Псэр щэи напэ къэщэху.
Зи нэгур къабзэм игури къабзэщ.
Напэ зи1эм л1ыгъэ хэлъщ.
Егъэджак1уэм: Мы иджыпсту къэтпщытэжа тхыгъэм едгъэпщэну сыхуейт иджыблагъэ дызэджа Елгъэр Кашиф. и «Щыуагъэ» романыр . Къэдвгъэщ1эжыт , ц1ык1ухэ, Сыт мы тхыгъэр зытепсэлъыхьыр ? хэт и образ мыбы къыхэщыжыр?
Едж: Напэм и гъэрэщым ихуа цIыхум и дунейр къыщыгъэлъэгъуащ «Щыуагъэ» романым Щыуагъэм и гъэру псэу, и напэр и хеящIэу тезыр зытезылъхьэжа цIыхум (МыващIэ Хьэжбэтыр) и образырщ тхыгъэм увып1э нэхъыщхьэ щызыубыдри

Егъэджак1уэм: Сэри абык1э сыарэзыщ . Къыжыф1эт иджы сыт романым къыхэщыж л1ыхъужь нэхъыщхьэ МыващIэ Хьэжбэтыр напэм и гъэрэщым ису и гъащ1эр щ1ихьыр ?
Едж: Абы и щхьэусыгъуэр, сэ сызэреплъымк1э , Хьэжбатыр зауэ зэманым ищ1а щыуагъэр аращ. Ар сэ сыхуейт езым и псалъэхэмк1э къэс1уэтэжыну:
» Уи Хэкум зэгуэр уепц1ыжауэ щытмэ, ар къыпхуэгъуным ущыгугъынри, ул1а нэужь укъэхъужынк1э угугъэнри зыщ. Мы тхыгъэр уи Хэкум папщ1э узэблэжа псэр зэрымы1эф1ыжым , ар игъащ1э псок1э къызэрыпщ1эмык1уэнум и тхьэусыхафэщ .

Егъэджак1уэм: Пэжщ, а щыуагъэм и зэранк1э Хьэжбэтыр и гъащ1э псор зэтекъута мэхъу. Зы щыуагъэм адрейр къигъэщ1урэ мак1уэ л1ыхъужьым и гъащ1эр. Дауэ феплърэ, ц1ык1ухэ, х

Страницы: <<  <  2 | 3 | 4 | 5 | 6  >  >>

Понравилась статья? Поделить с друзьями:
  • Псхэ для экзамена
  • Псхэ для егэ по химии
  • Псхк расписание экзаменов
  • Пстгу баллы егэ
  • Псс это в истории егэ