Сочинение по кабардинскому языку щ1ымахуэ щ1ы1э

Темэр. Бзэм зегъэужьын. Изложенэ «Щ1ымахуэ
мэзым
».

  Мурадыр. Я бзэм, тхыбзэм, зэф1эк1ым  зегъэужьын.
Яджа пэжырытххэм я хабзэхэр къагъэсэбэпурэ изложенэм и текстым
пэгъунэгъу хъыбар ятхыфу есэн.

Урокыр
зэрек1уэк1ынур

1. Урокым зэрыхуэхьэзырымк1э (зэрылэжьэну 1эмэпсымэхэмк1э къызэрызэгъэпэщар)
еджак1уэхэм зыкъегъэпщытэжын.

2. Изложенэм елэжьын.

    1) Изложенэм къахуеджэн.

Щ1ымахуэ
мэзым

 Уэсыр лъэгуажьэм къэсу куущ ик1и
быдэщ. Дэ мэз гъунэ дыдэм дыщытщ. Мы щ1ып1эр дэ куэдрэ тлъэгъуащ, ауэ къытхуэц1ыхужыркъым.
Дэнэ к1уа мыбы дежым ита хьэцыбанэ гуэрэн къомыр? Зыгуэрым ириупщ1ык1ауэ ара?
Хьэуэ, ахэр иджыри итщ. Ат1э плъагъуркъым. Ахэр хьэщхьэтеуэм щ1ым нэсу
къришэхри  уэс куум щ1игъэнащ. Езы мэз дыдэри гъэмахуэм е бжьыхьэм зэрыщытам
ещхьыжкъым. Кхъужьей лъагэхэри,  мей къудамэшхуэхэри, пыжьей банэхэри-псори
хужьыгъэм щ1игъэнащ. Мэз щ1агъыр нэщ1щ ик1и щымщ. Зэзэмызэ хьэщхьэтеуэм
къришэха къудамэхэр жьы къыкъуэуам зэхегъэщ1ыщ1э. Уэс щ1ы1ум лъэужь куэд и1эщ.
Ар тхьэк1умэк1ыхьхэм, бажэхэм, дыгъужьхэм я лъэкъуап1эщ.

2) Зи тхык1эм щхьэхуэу
щыгъуэзапхъэ:
гуэрэн, хьэщхьэтеуэм, зэхегъэщ1ыщ1э, лъэкъуап1эщ

    3) Текстым план хуэгъэувын.

1.    
Уэсыр куущ.

2.    
Мэз  гъунэм  дыщытщ.

3.    
 Дэнэ к1уа хьэцыбанэ гуэрэн
къомыр?

4.    
Псори хьэщхьэтеуэм щ1игъэнащ.

5.    
Мэзыр нэщ1щ ик1и щымщ.

6.    
 Уэс щ1ы1ум лъэужь куэд и1эщ

4) Планымк1э текстыр сабийт1-щым къыжегъэ1эжын.

3. Изложенэр егъэтхын.

4. Унэ лэжьыгъэ. 

Правилэхэр къэпщытэжын.

Муниципальное казенное общеобразовательное учреждение «Средняя общеобразовательная школа №17» г.о.Нальчик КБР

Нало Заур «Щ1ымахуэ»

(епл1анэ классым щек1уэк1а урок зэ1ухам и план-конспект)

Адыгэбзэмрэ литературэмк1э егъэджак1уэ

Щад Эммэ Жыраслъэн ипхъу

Налшык 2019 гъ.

Темэр: Нало Заур «Щ1ымахуэ» (епл1анэ класс)

Мурадхэр:

  • щ1ымахуэм и теплъэр, и щ1ытык1эр усак1уэм и творчествэм 1эзагъэшхуэ хэлъу къызэрыщыгъэлъэгъуам еджак1уэ ныбжьыщ1эхэр к1элъыгъэплъын;

  • къэзыухъуреихь дунейм къыщыхъу зэхъуэк1ыныгъэхэм теухуауэ я1э щ1эныгъэхэр егъэбыдыл1эн, дахагъэр сабийхэм зэхегъэщ1эн, ар хъумэн, егъэф1эк1уэн зэрыхуейм хуэгъэсэн;

  • тхыгъэм къеджэнымк1э яхузэф1эк1ыр егъэф1эк1уэн, я бзэм зегъэужьынымк1э лэжьыгъэхэм пыщэн;

  • еджак1уэ ц1ык1ухэр гуп лэжьэк1эм, зэдзыл1ауэ зэгъусэу лажьэу егъэсэн.

Урокым къыщыгъэсэбэпыпхъэхэр: интерактивнэ доска, компьютер, проектор, Нало Заур и творчествэмк1э презентацэ, щ1ымахуэ зэманым теухуа видеотеплъэгъуэхэр, еджак1уэхэм ягъэхьэзыра 1эрыщ1 тхылъ ц1ык1ухэр, ящ1а сурэтхэр.

Урокыр зэрек1уэк1ынур

I. Урокым хэзышэ дакъикъэ

1.Сэлам зэхын, гъэт1ысын, урокым и мурадхэм щыгъуазэ щ1ын.

2.Щ1ымахуэ зэманым теухуа видеотеплъэгъуэхэр къэгъэлъэгъуэн. (еджак1уэхэм ящ1а сурэтхэр къагъэсэбэпурэ щ1ымахуэ теплъэгъуэхэм топсэлъыхь)

3. Щ1ымахуэм теухуауэ урысыбзэк1э ящ1э таурыхъхэр адыгэбзэк1э къегъэ1уэтэжын. «Двенадцать месяцев», «Снегурочка»

II. Унэ лэжьыгъэр къэпщытэжын

1.Еджак1уэхэм ягъэхьэзыра «Щ1ымахуэ» зи ф1эщыгъэц1э тхылъ 1эрыщ1хэм, гуп-гупу гуэшауэ тегъэпсэлъыхьын. (зытепсэлъыхьыр нэхъ куууэ зэхащ1эн папщ1э, щ1ымахуэм ехьэл1а макъамэ хуэму къегъэуэн)

III. Темэщ1эм хэзышэ лэжьыгъэ

1) Упщ1эхэм жэуап ирегъэтын:

— Дунейм и теплъэр дауэ къыщыгъэлъэгъуа усэм?

— Сыт щ1ымахуэр фигу щ1рихьыр?

— Щ1ымахуэ зэманым фигу иримыхьу сыт хэт?

— Сыт хуэдэ усэхэм феджа щ1амахуэм теухуауэ? (усэ зэджахэр къегъэщ1эжын)

Аф1эунэ Лиуан «Япэ уэс», Щоджэнц1ык1у 1эдэм «Илъэсыщ1э», Щоджэнц1ык1у Алий «Щ1ымахуэ», Елгъэр Кашиф «Илъэсыщ1э»

2) Щ1ымахуэм теухуауэ сыт хуэдэ псалъэжьхэмрэ къуажэхьхэмрэ фщ1эрэ?

Доскам къытридзэ псалъэжьхэр нэгъэсыжын (ц1ык1ухэр гупит1у гуэшауэ зэпоуэ).

Гъэмахуэм 1эжьэ щ1ы… ( щ1ымахуэм гу щ1ы)

Щ1ышылэр… (щ1ымахуэм ипщщ)

Уэс щесам… (лъэужь щы1эщ)

Февралым и блым…. (мылым утемыхьэ)

Къуажэхьхэр

Уеплъмэ гъуджэ, уеджэм дэгу. (Мыл). Ди пщ1ант1э п1этепхъуэ хужь тепхъуащ. (Уэс) Щабэрык1уэ мэз к1уэрей (1эжьэ) Гъэми щ1ыми щхъуант1э, Илъэсыщ1эм ягъэщ1эращ1э (псей)

3) Щ1ымахуэм и нэщэнэхэр къыжегъэ1эн.

Уэсыр куумэ гъэр ф1ы мэхъу.

Бжьыным фэ куд телъмэ, щ1ымахуэр щ1ы1э мэхъу.

Вагъуэбэр щ1ым зэрынэсу, щ1ыри псыри мэщтри щ1ымахуэм щ1едзэ.

— Нобэрей ди дерсыр зытеухуар къэфщ1ауэ п1эрэ, ц1ык1ухэ? (Щ1ымахуэ зэманырщ.) Адэк1э, Нало Заур гъэм и зэман нэхъ дахэ дыдэм зэрыхущытым щыгъуазэ зытщ1ынщ.

4) Нало Заур теухуа презентацэр доскам къытрегъэдзэн.

Усак1уэ гъуэзэджэм и гъащ1эмрэ и литературнэ лэжьыгъэмрэ тепсэлъыхьын (к1эщ1у) Нало Заур 1928 гъэм Хьэтуей къуажэ къыщалъхуащ.1952 гъэм Къэбэрдей пединститутыр къиухри, щригъэджэн щӀидзащ. 1954 гъэм щыщӀэдзауэ КъБР-м щӀэныгъэхутэ иджы гуманитар къэхутэныгъэхэмкӀэ и институтым щылэжьащ. Усэ тхылъ зыбжанэм, новеллэ тхылъым, повестым, рассказхэм, адыгэ культурэм и тхыдэм пыщӀа къэхутэныгъэ тхылъхэм, статья щхьэхуэ куэдым я авторщ. И усэхэр, нэгъуэщӀ литературэ лэжьыгъэхэр дунйем къытохьэ 1948 гъэ лъандэрэ. Ахэр щызэхуэхьэсащ «Бзухэм я бзэм» (1959), «Аслъэныкъуэ» (1967), «Усэхэр» (1973), «Дыгъэеджэ» (1976) тхылъхэм, нэгъуэщӀхэми.

IV. Зыгъэпсэхугъуэ дакъикъэ. Адыгэ къафэ мэкъамэ къеуэм ек1уу сабийхэм я 1эпкълъэпкъым зезыгъэшэщ1 адыгэ къафэм и элементхэр егъэгъэзэщ1эн.

V.Темэщ1эм елэжьын

1) Нало Заур и «Щ1ымахуэ» усэм къеджэн. (Усэр къазэрыщыхъуар жегъэ1эн)

— Хэт къызжи1эн сыт зытеухуар мы усэр? (Щ1ымахуэм)

— Жьым и зэф1эк1ыр дауэ къыщыгъэлъэгъуа усэм?( сатырхэр къегъэгъуэтын) Цы1эрылъхьэу кърехьэхри… Щындэбзийхэр къепхъэнк1ыхь… Сытым иригъапщэрэ усак1уэм щ1амахуэм и 1эмалхэр? — Фэ дауэ фыхущыт щ1ымахуэ зэманым?

(Ц1ык1ухэр щ1ымахуэм зэрыджэгу джэгук1эхэм тегъэпсэлъыхьын, щ1ымахуэ спорт л1эужьыгъуэу сыт хуэдэхэр ящ1эми жегъэ1эн)

VI. Яджар егъэбыдыл1эн:

1)Усэм езыр-езыру къегъэджэн.

2) Тхылъым ит упщ1эхэм жэуап ирегъэтын.

3)Зэрылажьэ тетрадымк1э гъэлэжьэн.

VII. Еджак1уэхэм я лэжьэк1ам и ф1агьыр къегъэпщытэжын.

Урокым щагъэзэщ1эну зыхунэмысамрэ я щ1эныгъэм щыщ1эныгъэ и1эу къахутэжамрэ зэрелэжьынур егъэубзыхун.

VIII. Унэ лэжьыгъэ етын (н. 58, усэр гук1э зэгъэщ1эн)

Оценкэ гъэувын,cэлам ехыжын/

Узыншэу фыщыт!

Опубликовано 10.06.2017 по предмету Другие предметы от Гость
>> <<

Сочиненэ щ|ымахуэ адыгэбзэк|э

Ответ оставил Гость

Я так понела что надо написать соченение- а дальше ничего не поняла(
напиши еще раз)

Оцени ответ

Найти другие ответы

Загрузить картинку

 Для русскоязычной группы «Зима.Щ I ымахуэ»

Для русскоязычной группы

«Зима.Щ I ымахуэ»

 Тема урока:  « З И М А »

Тема урока:

« З И М А »

 Цель урока: 1.Развивать память, внимание, речь учащихся. 2.Развивать интерес к изучаемому предмету, умение работать в паре. 3.Развивать самостоятельность. 4.Обобщить, систематизировать изученный материал о зиме.

Цель урока:

1.Развивать память, внимание, речь учащихся.

2.Развивать интерес к изучаемому предмету, умение работать в паре.

3.Развивать самостоятельность.

4.Обобщить, систематизировать изученный материал о зиме.

 Времена года. Гъэм и зэманхэр. Гъ атхэ   Щ I ыма ху э Гъ эма ху э  Б жь ы хь э  лето осень весна зима

Времена года. Гъэм и зэманхэр.

Гъ атхэ

Щ I ыма ху э

Гъ эма ху э

Б жь ы хь э

лето

осень

весна

зима

 Пословицы.  Зимние месяцы Декабрь  Январь  Февраль Дыгъэгъазэ  Щ I ышылэ  Мазае

Пословицы.

Зимние месяцы

  • Декабрь
  • Январь
  • Февраль
  • Дыгъэгъазэ
  • Щ I ышылэ
  • Мазае

 Докончи пословицы. Гъэмахуэм I эжьэ щ1ы - Месяц январь – Готовь летом сани, Щ I ышылэр -  щ I ымахуэм гу щ I ы.  зимы государь. а зимой телегу. щ I ымахуэм и пщыщ.

Докончи пословицы.

Гъэмахуэм I эжьэ щ1ы —

Месяц январь –

Готовь летом сани,

Щ I ышылэр —

щ I ымахуэм гу щ I ы.

зимы государь.

а зимой телегу.

щ I ымахуэм и пщыщ.

 Единственное и множественное число существительных.  Щы I эц I эм и закъуэ куэд бжыгъэхэр. ел и  псей хэ р ель  псей

Единственное и множественное число существительных. Щы I эц I эм и закъуэ куэд бжыгъэхэр.

ел и

псей хэ р

ель

псей

 Кудашева Раиса Адамовна (1878-1964)  Поэтесса, автор стихов легендарной новогодней песенки

Кудашева Раиса Адамовна (1878-1964)

Поэтесса, автор стихов легендарной новогодней песенки «В лесу родилась ёлочка…» Стихотворение Раисы Адамовны Кудашевой «Ёлка», опубликованное в 1903 году в детском журнале «Малютка», сделал песней музыкант-любитель, а по профессии учёный-агроном Леонид Бекман в 1905 году.

 Песня «В лесу родилась елочка» В лесу родилась елочка, В лесу она росла, Зимой и летом стройная, Зеленая была. Теперь она, нарядная, На праздник к нам пришла И много, много радости Детишкам принесла.

Песня «В лесу родилась елочка»

В лесу родилась елочка,

В лесу она росла,

Зимой и летом стройная,

Зеленая была.

Теперь она, нарядная,

На праздник к нам пришла

И много, много радости

Детишкам принесла.

 Илъэсыщ I эм и уэрэд Псей ц1ык I у мэзышхуэм къыщык I ащ Ар мэзым къыщыхъуащ Гъэ псом имыщ I эу фэ зэхъуэк I Щхъуант I абзэу ар щытащ. А псейм зигъэщ I эращ I эри, Махуэшхуэм къытхыхьащ. Гуф I эгъуи,ф I ыгъуи куэду дэ Сабийхэм къытхуихьащ.

Илъэсыщ I эм и уэрэд

Псей ц1ык I у мэзышхуэм къыщык I ащ

Ар мэзым къыщыхъуащ

Гъэ псом имыщ I эу фэ зэхъуэк I

Щхъуант I абзэу ар щытащ.

А псейм зигъэщ I эращ I эри,

Махуэшхуэм къытхыхьащ.

Гуф I эгъуи,ф I ыгъуи куэду дэ

Сабийхэм къытхуихьащ.

Слова обозначающие человека отвечают на вопрос кто? хэт? ,а все остальные на вопрос что? сыт? Что? Сыт? Кто?хэт? Кто?Хэт? Уае Дадэ Уэс Дадэ Уэс Гуащэ Что?сыт? Что?сыт? I эжьэ Мыл

Слова обозначающие человека отвечают на вопрос кто? хэт? ,а все остальные на вопрос что? сыт?

Что? Сыт?

Кто?хэт?

Кто?Хэт?

Уае Дадэ

Уэс Дадэ

Уэс Гуащэ

Что?сыт?

Что?сыт?

I эжьэ

Мыл

Синквейн   Пример синквейна   Дружба Сильная,сплаченная Дружить,выручать,не предавать Никогда не оставлять друга в беде. Верность Правила построения синквейна: 1 строка - 1 ключевое слово — тема синквейна, определяющее содержание (обычно существительным). 2 строка - 2 прилагательных, описывающих тему. 3 строка - 3 глагола, характеризующих действия, которые производит существительное. 4 строка - короткое предложение, фраза из 4 слов показывающая Ваше отношение к теме-существительному. 5 строка - синоним или Ваши ассоциации из одного слова, которое повторяет суть темы (обычно существительное).

Синквейн

Пример синквейна

Дружба

Сильная,сплаченная

Дружить,выручать,не предавать

Никогда не оставлять друга в беде.

Верность

Правила построения синквейна:

1 строка — 1 ключевое слово — тема синквейна, определяющее содержание (обычно существительным).

2 строка — 2 прилагательных, описывающих тему.

3 строка — 3 глагола, характеризующих действия, которые производит существительное.

4 строка — короткое предложение, фраза из 4 слов показывающая Ваше отношение к теме-существительному.

5 строка — синоним или Ваши ассоциации из одного слова, которое повторяет суть темы (обычно существительное).

 Составить синквейн 1 группа  2 группа 1. Снег 2 . Пушистый, мягкий 3. Лежит, хрустит, сверкает. 4. Белоснежный ковёр покрыл землю. 5. Красота! 1. Вода 2. Жидкая, чистая. 3. Питает, очищает, работает. 4. Без воды нельзя жить. 5. Жизнь!

Составить синквейн

1 группа

2 группа

1. Снег

2 . Пушистый, мягкий

3. Лежит, хрустит, сверкает.

4. Белоснежный ковёр покрыл землю.

5. Красота!

1. Вода

2. Жидкая, чистая.

3. Питает, очищает, работает.

4. Без воды нельзя жить.

5. Жизнь!

 Соотнесите слова с картинками. Уэс Дадэ  Уае Дадэ   Уэс  Мыл

Соотнесите слова с картинками.

Уэс Дадэ

Уае Дадэ

Уэс

Мыл

Сколько слов запомнили Уэс Дадэ Уэс Гуащэ Мыл Уэс I эжьэ Уае Дадэ Уэс тхыпхъэ Гъэмахуэ Щ I ымахуэ Гъатхэ Бжьыхьэ Дыгъэгъазэ Щ I ышылэ Мазае Псей Псейхэр

Сколько слов запомнили

Уэс Дадэ

Уэс Гуащэ

Мыл

Уэс

I эжьэ

Уае Дадэ

Уэс тхыпхъэ

Гъэмахуэ

Щ I ымахуэ

Гъатхэ

Бжьыхьэ

Дыгъэгъазэ

Щ I ышылэ

Мазае

Псей

Псейхэр

Спасибо за внимание! Узыншэу фыщытхэ!

Спасибо за внимание!

Узыншэу фыщытхэ!

2 класс Урок№23 Каб/лит 05.12.2016г

Темэр: Гъэм и зэманхэр.ЩоджэнцIыкIу Алий «ЩIымахуэ».Щ1ымахуэ
зэманыр.

Мурадхэр: Тхылъеджэм и1эн хуей зэф1эк1хэм сабийхэр хуезыгъасэ
лэжьыгъэ егъэк1уэк1ын, ядж усэм къыхах гупсысэхэр къа1уэтэфу
егъэсэн,усэм и гъэпсык1эрм къэзыухъуреихь дунейм къыщыхъу
зэхъуэк1ыныгъэхм теухуауэ я1э щ1эныгъэхр егъэбыдыл1эн, дахагъэр
сабийхэм зэхегъэщ1эн, ар хъумэн, егъэф1эк1уэн зэрыхуейм хуэгъэсэн;
дунейм и къэхъукъащIэхэмрэ щIымахуэм и щытык1эхэмрэ теухуауэ
еджак1уэхэм я1э щ1эныгъэр егъэбыдыл1эн; тхыгъэм къеджэнымк1э
яхузэф1эк1ыр егъэф1эк1уэн, я бзэм зегъэужьынымк1э лэжьыгъэхэм
пыщэн, егъэф1эк1уэн.

Урокым къыщыгъэсэбэпыпхъэр. Щоджэн ц1ык1у Алий теухуа
презентацэ. Щ1ымахуэм и дахагъэр къызэрыщ сурэт, компьютерк1э
гъэлъэгъуэныгъэхэр.

Урокыр зэрек1уэк1ынур

I. Урокым и темэмрэ мурадымрэ еджак1уэхэм ябгъэдэлъхьэн.

II. Унэ лэжьыгъэр къэпщытэн.

1) «Сыту уеджэну» тхыгъэм къегъэджэн, абы дерс къыхахахэр
къегъэ1уэтэн.

2) «Си Iуэху хэлъкъым» тхыгъэм къегъэджэн.

— Дауэ къыфщыхъуа щ1алэ ц1ык1уит1ым ялэжьар?

-Абыхэм яп1э фитамэ фэ сытыт фщ1энур?

III. Темэщ1эм хэшэн:

1) Упщ1эхэм жэуап ирегъэтын:

-Сыт щ1ымахуэр фигу щ1рихьыр?

— Сыт щ1ымахуэм фигу иримыхьу хэтыр?

2) Щ1ымахуэм и нэщэнэхэр къыжегъэ1эн.

(Адэк1э пытщэнщ къуэжэхьхэр ик1и ди темэр абы къыхэщынщ)

Ди пщ1ант1э п1этепхъуэ хужь тепхъуащ. (Уэс)

1эдэ-уадэншэу псым лъэмыж тезылъхьэ. (Мыл)

Нт1э нобэ зи гугъу тщ1ынур къэфщ1ауэ п1эрэ? (Щ1ымахуэ зэманырщ.)
Къищынэмыщ1ауэ, Щоджэнц1ык1у Алий и гъащ1эмрэ и лэжьыгъэмрэ т1эк1у
щыгъуазэ зытщ1ынщ, и усэхэм ящыщ зы «Щ1ымахуэ» жыхуи1эм деджэнщ.

IV.Темэщ1эм емыджэ щ1ык1э ехьэл1а лэжьыгъэхэр

1)Щоджэнц1ык1у Алий и гъащ1эмрэ и лэжьыгъэмрэ щыгъуазэ щ1ын. (
Усак1уэм теухуауэ еджак1уэхэм ягъэхьэзырахэм щ1эдэ1ун).

2) «Щ1ымахуэ» зи темэ кинофильм к1эщ1 егъэплъын. Мэз псэущхьэхэм
щ1ымахуэм я псэук1эм тепсэлъыхьын

3) Щ1ымахуэм теухуа усэхэр, уэрэдхэр жегъэ1эн.

V.Зыгъэпсэхугъуэ дакъикъэ. Адыгэ къафэ мэкъамэ къеуэм ек1уу
сабийхэм я 1эпкълъэпкъым зезыгъэшэщ1 адыгэ къафэм и элементхэр
егъэгъэзэщ1эн.

VI.Щ1ымахуэм теухуауэ тхылъым ит сурэтым к1эщ1у тегъэпсэлъыхьын:

-Сыт сурэтым щыфлъагъур?

— Дунейм и щытык1эр сыт хуэдэ?

— Ц1ык1ухэр дауэ хуэпа? Сыт щ1эхуэпар?

— Сыт абыхэм ящ1эр?

— Сыт щ1ымахуэм щ1ым къытрилъхьэр?

-Дэнэ щы1э бзухэр?

— Сыт языныкъуэ бзухэр щ1элъатэр?

VII.Къардэн Бубэ и «Щ1ымахуэ зэманым» текстым къемыджэ щ1ык1э
къалэн ящыщ1ын бзухэр щ1элъэтэжым и щхьэусыгъуэр къыхагъуэтэну.
Еджак1уэхэр текстым къегъэджэн.

( Къуалэбзухэм я нэхъыбэр щ1ымахуэм хуабап1эм щы1эщ.
Хьэпщхупщхэр щ1ы щ1агъым щопсэухэр. Хьэпщхупщ зышх бзухэм шхын
щ1ымахуэм щ1амыгъуэтыр аращ.)

1) Макъамэ дахэ щ1эту щ1ымахуэм и дахагъэр къызэрыщ сурэт
гъэлъэгъуэныгъэхэм компьютерк1э егъэплъын.

VIII. ЩоджэнцIыкIу Алий «ЩIымахуэ»усэм къахуеджэн.

  1. Усэр къазэрыщыхъуар, зытеухуар жегъэ1эжын.

  2. Мы псалъэхэр усэм зэрыщыжы1ар къыхегъэгъуэтэн:

Уэс зытелъ жыгхэр- жыг тхъуахэр,

Жыгым телъ уэсыр-щыгъэху

Псы уэрхэм ящ1 макъ-псы уэрхэр 1ущащэу

-Дэтхэнэ жы1эк1эр нэхъ дахэу

IX.Усэм езыр-езыру къегъэджэн.

X.Словарнэ лэжьыгъэ егъэк1уэк1ын:

Пшагъуэбэ- пшагъуэ 1ув, жыг тхъуахэр-я щхьэк1эм сытхъу телъщ,
мыл кхъуафэм щок1уасэ- псыежэхым и у1фэхэр мылу 1ущтык1ащ,
бжьэхуцк1э хуэпащ-уэс телъщ жи1эу аращ, шыгъуэгум епщ1ащ- хадэм
къыщытет1ысхьащ

XI .Яджар къызэщ1экъуэжын.

  1. Упщ1эхэм жэуап ирегъэтын.

— Сыт щ1эуэ къэфщ1а, хьэлэмэт къыфщыхъуа?

— Урокым узэрылэжьам сыт аразы укъэзымыщ1ауэ хэтыр?

— Щ1ымахуэм теухуауэ сыт щ1эуэ къэфщ1ар?

XII.Унэ лэжьыгъэ.

«Щ1ымахуэ зэманыр»текстым къеджэн, тепсэлъыхьыжын, ЩоджэнцIыкIу
Алий и «ЩIымахуэ» усэр гук1э зэрагъэщ1эн. Нап. 68-70 (гукIэ).

👋 Привет Лёва
Середнячок

40/250

Задать вопрос

timerlankhamzhu1

+10

Решено

7 лет назад

Другие предметы

1 — 4 классы

сочиненэ щ|ымахуэ адыгэбзэк|э

Смотреть ответ

1

Ответ

3
(4 оценки)

7

Veronikamernenko
7 лет назад

Светило науки — 1 ответ — 0 раз оказано помощи

я так понела что надо написать соченение- а дальше ничего не поняла(
напиши еще раз)

(4 оценки)

https://vashotvet.com/task/5493813

Понравилась статья? Поделить с друзьями:

Новое и интересное на сайте:

  • Сочинение по кабардинскому языку про войну
  • Сочинение по кабардинскому языку бзылъхугъэ шу щэху
  • Сочинение по исходному тексту егэ по русскому языку
  • Сочинение по исходному тексту 11 класс
  • Сочинение по истории хотел бы я жить в древней спарте

  • 0 0 голоса
    Рейтинг статьи
    Подписаться
    Уведомить о
    guest

    0 комментариев
    Старые
    Новые Популярные
    Межтекстовые Отзывы
    Посмотреть все комментарии